четвер, 25 грудня 2014 14:08

Хто зупинить корупцію в тендерах Міністерства охорони здоров'я – міністр чи правоохоронні органи?

Хто зупинить корупцію в тендерах Міністерства охорони здоров'я – міністр чи правоохоронні органи?

Як заощадити кошти державного бюджету і припинити розкрадати народні гроші – тема №1 у військово-кризовий час. В той час, коли в країні катастрофічно не вистачає грошей і відбувається девальвація національної валюти, у сфері державних закупівель продовжують діяти корупційні схеми, що призводить до втрати мільярдів гривень. За оцінками експертів, зміна підходів до проведення тендерів з участю держави може заощадити близько 100 мільярдів грн. на рік. Зараз це постійні фінансові втрати, які могли би йти на розвиток країни, підвищуючи її конкурентоспроможність. Один із прикладів державної "нераціональності" відбувається у секторі охорони здоров'я зокрема на закупівлі ендопротезів.

За статистикою Міністерства охорони здоров'я, в Україні захворювання суглобів серед уражень опорно-рухового апарату займають друге місце після травм і складають 23% серед всіх хворих з патологією кістково-м'язової системи. Щорічно реєструється близько 350 000 первинних захворювань суглобів серед дорослих і 150 000 – серед дітей. Кожен четвертий ортопедичний хворий страждає на захворювання суглобів, з них понад 60% – це люди працездатного віку. Ефективним методом лікування при таких захворюваннях вважається заміна деформованих суглобів штучними, тобто ендопротезами (внутрішній пристрій, що заміщає функцію органу). Для лікування хворих літнього віку та дітей з сімей з обмеженими матеріальними можливостями держава бере на себе витрати щодо забезпечення протезами та імплантами. Це має важливе соціальне значення, оскільки лікування у такий спосіб знижує інвалідність у цієї категорії хворих на 60-70%.

Нещодавно між Міністерством охорони здоров'я України та учасниками ринку (ТОВ "Укрбіотехнологія – ТМ", "Союз організації інвалідів "Регіон ОПТ", ТОВ "Медгал Україна" і т.д.) виник конфлікт з питання закупівлі ендопротезів. У результаті чого відомством було офіційно заявлено про зрив торгів через нібито несумлінність учасників торгів, які звернулися до Антимонопольного комітету, що дозволило процедурно призупинити тендер. Мова йде про суму близько 22 мільйонів гривень. У заяві відомства сказано, що "... у попередні роки Міністерство охорони здоров'я України успішно і своєчасно здійснювало процедуру закупівлі ендопротезів та інших імплантатів протягом бюджетного року". Апеляція до попереднього досвіду торгів не вселяє довіри, враховуючи практику непрозорості проведення тендерів в Україні.

Остання редакція документації конкурсних торгів зі змінами була затверджена протоколом тендерного комітету Міністерства №15 від 03 липня 2014 року. Ці документи були оскаржені декількома потенційними учасниками процедури закупівлі шляхом звернення до Постійно діючої колегії з розгляду скарг щодо порушення законодавства у сфері державних закупівель Антимонопольного комітету України. На думку цих компаній, тендер готувався за дискримінаційними вимогами, а затверджені медико-технічні критерії навмисне звужували коло учасників до 2-3 компаній. Позиція Антимонопольного комітету за даними зверненнями виглядала як типова бюрократична відписка за принципом "міністерству видніше".

Міністерство охорони здоров'я наполягає на здійсненні закупівель саме за медико-технічними вимогами, розробленими робочою групою за аналогією з 2011-2013 роками. Яким же чином формуються медико-технічні вимоги до ендопротезів і, напевне, до всього, що закуповує МОЗ для проведення в подальшому так званих "відкритих торгів"? При Міністерстві діє Постійна робоча група з питань профільного супроводу державної закупівлі ендопротезів та інших імплантів (склад цієї групи залишився тим же, що і за попередньої влади). Дана робоча група (під егідою "досвідчених диригентів" - позаштатних співробітників міністерства) розробляє медико-технічні вимоги та готує технічні завдання для закупівель, яке проводить міністерство. Починаючи з 2011 року, медико-технічні вимоги до предмету закупівлі "тотальні ендопротези кульшового суглоба цементні" і "тотальні ендопротези кульшового суглоба безцементні" прописуються під конкретних виробників, а саме – компанії Biomet, Stryker, Zimmer, DePuy. (Цьому є підтвердження, відповідні накази Міністерства охорони здоров'я про затвердження розподілу ендопротезів та інших імплантатів, закуплених за кошти Державного бюджету України від 17.07.2013 № 610; 22.10.2012 №№ 830, 831; 23.12.2011 № 960; 30.12.2011 № 1024).

Якщо проаналізувати перераховані укази, то протягом останніх трьох років учасники торгів, які проводило міністерство, у своїх пропозиціях надавали однакові ціни на продукцію різних виробників (Biomet, Stryker, Zimmer, DePuy), що в цілому суперечить суті процедури відкритих торгів та безпосередньо свідчить про непрозорість таких закупівель. Цікаво, що один учасник поставляє тотальні ендопротези кульшового суглоба цементні відразу трьох виробників –Biomet, Stryker, Zimmer, і тотальні ендопротези кульшового суглоба безцементні відразу чотирьох виробників – Biomet, Stryker, Zimmer, DePuy. Такими діями порушуються основні принципи ринкової конкуренції. Згідно національного законодавства, держ. закупівлі повинні відповідати принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; не дискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів; недопущення корупційних дій і зловживань; вільне переміщення товарів; свобода надання послуг.

Враховуючи викладене, Міністерству охорони здоров'я було б доцільно звернутися безпосередньо до зазначених товаровиробників із запитом, хто по справжньому є їхнім представником в Україні, уповноваженим займатися продажем їхньої продукції? Чи Міністерство залишило цю роботу правоохоронним органам?

У документації конкурсних торгів передбачено таке: замовник може прийняти рішення про відмову учаснику в участі процедури закупівлі та може відхилити пропозицію конкурсних торгів у разі, якщо учасник зареєстрований в офшорних зонах. Як відомо, перелік офшорних зон встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно, щоб запобігти у такий складний, кризовий час відтоку валюти з України, було б доречно звернутися до відповідних митних органів із запитом, яким чином ендопротези зазначених виробників (Biomet, Stryker, Zimmer, DePuy) потрапляли на протязі останніх декількох років на територію України – безпосередньо від виробника чи через офшорні схеми та закордонні фірми-посередники? Нескладно спрогнозувати відповідь...

Наприкінці березня 2014 року все повторилося знову. Міністерство направив до структурних підрозділів з питань охорони здоров'я запит про необхідність надання до міністерства заявки щодо потреб на 2014 рік в ендопротезах і наборах інструментів для імплантації. Ніяких посилань на медико-технічні вимоги закупівель зазначена заявка не мала, а це означає, що вимоги з безпосередніми виконавцями – спеціалістами лікувальних закладів, які будуть здійснювати імплантацію закуплених МОЗ ендопротезів, не узгоджувалися.
Як і в попередні роки, незмінною робочою групою були розроблені свої вимоги і, схоже, прописані таким чином, щоб створити штучні перешкоди для можливості участі у конкурсних торгах для більшості постачальників ендопротезів. А саме: медико-технічні вимоги містять посилання на конкретні торговельні марки, з описом властивих їм конструктивних особливостей – зазначенням підтипів фіксації компонентів з такими типорозмірами конструктивних елементів, які може запропонувати тільки обмежене коло виробників або їх представників (як і в попередні 2011-2013 роки).

Ознайомившись з багатьма науковими статтями та коментарями провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців, зазначимо, що за типом фіксації ендопротези поділяються на цементні і безцементні. Як такого найкращого ендопротеза – не існує. Існують більш дорогі моделі ендопротезів і більш дешеві. Але це не означає, що дорогі моделі кращі. Так що головне все-таки, як би це банально не звучало, кваліфікація хірурга і правильно підібраний імплант.

На ринку України представлено також і багато інших відомих світових брендів, таких як Smith&Nephew (Великобританія), OHST (Німеччина), Aesculap, B. Braun (Німеччина), WaldemarLink (Німеччина), Mathys (Швейцарія), Lima (Італія) та інших. Розробки національних науково-дослідних організацій також відповідають світовим стандартам. Наприклад, близько десяти років тому відома запорізька компанія "Мотор-Січ" успішно запустила лінію ендопротезів колінного суглобу.

Усунення зайвої деталізації в медико-технічних вимогах дозволило б максимально розширити коло потенційних учасників процедури закупівлі, що забезпечило б відхід від корупційних схем і підвищило б ефективність використання бюджетних коштів, виділених на закупівлю ендопротезів та інструментів для імплантації високої європейської якості за максимально вигідними цінами.

Що потрібно зробити, щоб запобігти конфліктам учасників ринку і державних структур? Відповідь проста: діяти чесно, відкрито і відповідно до національного законодавства. Сьогодні суспільство чекає нових підходів до управління державними фінансами і забезпечення якості медичних послуг.

Проведення тендерів – це завжди делікатне питання, у якому потрібно враховувати найменші деталі, оскільки вони визначають кінцевий результат. Якщо в учасників ринку протягом декількох років є питання до робочої групи, яка розробляє медико-технічні вимоги, то керівництво міністерства має провести перевірку превентивного характеру та інформувати про її результати громадськість, а не просто ставити всіх перед фактом. Обговорення в експертному колі теж повинно проводитися за правилами взаємодії з учасниками ринку, а не методом маніпуляцій.

Після того як конфлікт перейшов у публічну площину, Міністерство охорони здоров'я оголосило про проведення позапланової наради з обласними спеціалістами за фахом "Ортопедія і травматологія" під час проведення науково-практичної конференції "Впровадження наукових розробок в практику охорони здоров'я", яка відбудеться 26-27 грудня 2014 року в Інституті травматології та ортопедії НАМН України. Зазвичай, така "позаплановість" використовується для формальної фіксації проведеного обговорення. Враховуючи, що новий міністр Олександр Квіташвілі тільки нещодавно приступив до виконання своїх обов'язків і тільки входить в курс справи, вважаємо за потрібне звернути його увагу на дану проблему. Необхідно, щоб політика Міністерства охорони здоров'я з перших днів приходу нового керівника відповідала європейським стандартам, а не будувалася за принципом кулуарних схем у проведенні тендерів, що призводить до корупції і значних втрат фінансових ресурсів держави.

Зараз ви читаєте новину «Хто зупинить корупцію в тендерах Міністерства охорони здоров'я – міністр чи правоохоронні органи?». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 8642
Голосування На яку допомогу від Європи та світу Україні варто розраховувати після війни?
  • Польща обіцяє "план Маршалла" - велику програму фінансової підтримки
  • Списання всіх боргів за зовнішніми кредитами
  • Всі кошти від конфіскації майна та ресурсів РФ у світі
  • Допомоги не буде. Обмежаться підтримкою біженців
  • Мені байдуже
Переглянути