Столична влада вже не перший рік нарощує міський борг за принципом "фінансової піраміди" - запозичуючи нові кошти для погашення зобов'язань по старих позиках під все більш високі відсотки, довівши його до 12 мільярдів. В повітрі пахне дефолтом.

Щоб фінансова прірва не поглинула столицю 8 жовтня Кабмін оперативно заплатив за київським боргами 1,125 млрд гривень. Ще 1,5 млрд гривень необхідно виплатити столичним кредиторам 20 жовтня, 3 і 17 листопада.

Враховуючи актуальність боргового питання, потребу киян знати про заходи, вжиті міською владою для вирішення проблеми, громадською організацією "Публічний аудит" було проведено детальне дослідження, в результаті якого встановлено, що в 2014 році градоначальники продовжили злочинну практику своїх попередників, додаткові витрати від реалізації якої становлять 1,7 млрд грн. Це шлях, що веде у прірву.

Структура місцевого боргу

Керуючись Бюджетним кодексом, Київрада встановила граничний розмір боргу міста станом на 31.12.2014 року в межах 10,031 млрд гривень. Однак вже станом на 1 жовтня він фактично перевищує 12 млрд гривень.

Його структура складається з внутрішніх запозичень на загальну суму 5,4 млрд грн і зовнішніх на загальну суму майже 7,13 млрд грн (550 млн $, за курсом НБУ на 01.10.2014 - 1295 грн за 100 дол. США). Крім того, є ще гарантований борг - міськадміністрація виступила гарантом за кредитними договорами комунальних підприємств "Київпастранс", "Київавтодор", "Київметрополітен" і "Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях міста Києва". Тут до сплати належить 1,96 млрд грн (120 млн євро, за курсом НБУ на 01.10.2014 - 1630.1551 грн за 100 євро).

 

Кому і скільки винна столиця станом на 01.10.2014? Інформація знаходиться у відкритому доступі:

- 300 млн дол. США (3,886 млрд грн.), кредитор Kiev Finance PLC (Великобританія), процентна ставка 9,375% річних у дол. США, строк погашення 2016 рік;

- 250 млн дол. США (3,228 млрд грн.), кредитор Банк Credit Suisse International (Великобританія), процентна ставка 8% річних у дол. США, строк погашення 2015 рік;

- 3,5 млрд грн облігаціями внутрішньої місцевої позики серії B,C,D,F,E), процентна ставка 15,2% річних у гривні, строк погашення (B,C,D,E) 2014-й і (F) 2015 роки;

- 1,915 млрд грн облігаціями внутрішньої місцевої позики (серія G), процентна ставка 15,2% річних у гривні, строк погашення 2015 рік.

Погашати ці борги столиця повинна була протягом 2014-2016 років за таким графіком: у 2014 році - 2,625 млрд грн, в 2015-м - 6,029 мільярда, в 2016-му - 3,886 мільярда. Чи реально виконати цей план, покаже час. За прогнозами аналітиків з ГО "Публічний аудит" столиця не в змозі самостійно розрахуватися з боргами без прийняття серії радикальних заходів в самі стислі терміни. Адже тільки за останні два роки розмір місцевого боргу перевищив половину річного бюджету, досягнувши позначки в 62% всіх надходжень міста за рік.

 

Як Київ "погашає" борги

Без лапок не обійтися, бо Київрада останнього VII скликання замість пошуку ефективних методів по реальному наповненню міського бюджету з метою зменшення боргових зобов'язань, скористалася таким "ефективним" і добре перевіреним попередніми скликаннями способом "фінансової піраміди" - розрахуватися зі старими боргами за рахунок нових.

Депутати наприкінці червня прийняли рішення здійснити внутрішню позику у формі випуску облігацій місцевих позик в сумі 2,625 млрд грн з метою рефінансування місцевого боргу (облігацій серій B,C,D,E). Тобто, щоб погасити існуючий борг, названу суму вирішили позичити знову, випустивши нову серію облігацій зі строком погашення до 3-х років і процентною ставкою 15,2% річних. Таким чином, ми, жителі столиці, отримаємо додаткові витрати в 1,197 млрд грн!

Ще один спосіб розправитися з боргом - реструктуризація. Тобто замість того, щоб шукати можливості заробити і повернути мільярди, місцеві депутати своїм рішенням від 18 вересня 2014 року продовжили термін погашення боргу на 360 днів (облігації серій B, C, D, E, F). Депутати так старалися, що не звернули уваги на те, що облігації внутрішньої місцевої позики серії F на суму 875 млн грн підлягають погашенню аж у IV кварталі 2015 року, тобто необхідності в продовженні строку їх погашення не було. Виходить, замість реструктуризації боргу в 2,625 млрд грн, вирішено реструктуризувати борг в 3,5 млрд гривень.

До того ж рішення Київради, на думку фахівців ОО "Публічний аудит", виглядає не цілком законним, оскільки для реструктуризації боргових зобов'язань за запозиченнями, здійсненими за допомогою випуску облігацій, потрібна письмова згода власників облігацій. Але про це ні слова ні в тексті рішення Київради, ні в тексті пояснювальної записки до нього.

Тут слід згадати знамениту історію Одеси 1998 року, коли власники облігацій, не погодившись на пропозицію реструктуризації боргу, звернулися до суду з метою примусового стягнення основної суми боргу, а також виплати відсотків за облігаціями з урахуванням інфляції. Врегулювання питання вилилося в значні витрати для бюджету Одеси. Ось і бюджету Києва загрожує подібний струс з-за незваженої, нераціональною і безвідповідальної фінансової політики органу місцевого самоврядування.

Що робити?
Нескінченну реструктуризацію, продовжувати строки платежів, брати нові позики? Сидіти на шиї держбюджету? Як уникнути ганьби і дефолту, загроза якого лише відстрочена, знають активісти "Публічного аудиту". Їх рекомендації міському керівництву лаконічні і головне - реальні!

Необхідно невідкладно реалізувати анонсовані 17 вересня 2014 року заходи з офіційного оформлення земельних ділянок в місті, в результаті чого додаткові щорічні надходження в міськбюджет складуть 5 млрд гривень. Також слід впорядкувати мафи, втрати бюджету від незаконного розміщення яких складають сотні мільйонів.

Крім цього потрібно внести зміни до рішення Київради № 148/148 від 18.09.2014, виключивши з нього облігації серії B (погашені) і облігації серії F (як такі, що не підлягають погашенню в 2014 році), зареєструвати реструктуризацію відповідно до вимог Положення про порядок здійснення емісії облігацій внутрішніх місцевих позик та їх обігу (Рішення Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку від 29.04.2014 № 578), а рішення Київради від 31.06.2014 № 34/34 "Про здійснення в 2014 році запозичення до бюджету міста Києва" слід відмінити.

І, також міській владі варто звернути увагу на рекомендації , які ОО "Публічний аудит" вже давав у своїх дослідженнях. Йдеться про наведення порядку в діяльності КП "Київський метрополітен", КП "Київтранспарксервіс", а також про оптимізацію службових приміщення КМДА. Це ні багато ні мало 365 млн гривень щорічно від парковок і 500 млн гривень від реалізації звільнених площ.

Для довідки. Історія виникнення київських боргів

1995 рік. Першу позику на суму 51,32 млрд грн Київ взяв на підставі рішення Київської міської ради народних депутатів від 23.05.1995. Це була емісія облігацій внутрішньої місцевої позики заради отримання коштів для будівництва житла і розвитку метрополітену.

2000 рік. Для реалізації проекту енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях Києва, МБРР надав Києву пільговий кредит в сумі 18,29 млн. дол. США під 1% річних на умовах 12-річного терміну погашення, включаючи шестирічний пільговий період.

2002-2003 роки. Рішенням Київради від 28.12.2002 шляхом емісії облігацій внутрішньої місцевої позики (серії А) на суму 100 млн грн зі строком погашення до 25.11.2008 року.

У 2003 році Київ отримав кредит на 150 млн дол. США терміном на п'ять років під 8,75 % річних від німецького банку "Дрезднер Банк Акцієнгезельшафт". У листопаді того ж року в банку "Хрещатик" взяті в борг 150 млн грн під 14% річних до 2008 року. Всі кошти бралися для будівництва заводу по переробці сміття, нових ліній метро, каналізації, реконструкції культурних центрів, лінії швидкісного трамвая і міжнародного аеропорту Жуляни.

2004 рік. Київрада стала позичальником кредиту на суму 200 млн дол. США на 7 років, кредитор - німецький банк "Байеріше Хіпо-унд Ферайнсбанк АГ", залучені кошти спрямовані на будівництво Подільського мостового переходу, кардіологічного центру, створення нової технології сортування, брикетування та переробки побутового сміття і промислових відходів.

2005 рік. В бюджет розвитку Києва здійснено зовнішнє запозичення на суму 250 млн дол. США з відсотковою ставкою 8% річних шляхом укладання кредитної угоди. Кредит фінансується за рахунок випуску іноземним кредитором від імені позичальника цінних паперів на міжнародних ринках капіталу з терміном погашення 06.11.2015. Кредитор - британський банк "Кредит Свісс Фьорст Бостон Інтернешнл". Відсотки у сумі 10 млн дол. США виплачуються двічі на рік - 8 травня і 8 листопада. Кошти використані на реалізацію проектів капітального будівництва, зокрема, зведення Подільсько-Воскресенського мостового переходу (обсяг і ефективність витрат на будівництво мостового переходу потребує окремого дослідження).

2007 рік. Київ знову вийшов на міжнародний ринок позичкового капіталу, здійснивши нову муніципальну позику на ринку єврооблігацій у розмірі 250 млн дол. США за кредитною угодою з банком CREDIT SUISSE INTERNATIONAL під 8,25% річних зі строком погашення до 26.11.2012 року, мета запозичення все ті ж: міст, метро та каналізація.
2009 рік. Протягом цього року у бюджет міста залучені кредитні кошти в сумі 1,2 млрд грн від ПАТ "КБ "Хрещатик" (450 млн грн до 11.02.2013 року) і ВАТ "Альфа-Банк" (750 млн грн до 18.07.2012 року). У 2012 році Київрада продовжила термін погашення кредиту до 01.12.2015, з процентною ставкою 22% річних. Кошти бралися з метою відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго".

2011 рік. В бюджет міста здійснено зовнішнє запозичення на суму 300 млн дол. США з терміном погашення до 11 липня 2016 року. Кредитор - Kiev Finance PLC (Великобританія), процентна ставка 9,375% річних. Кошти були використані для виплати 200 млн дол. США, позичених у 2004 році, залишок в 100 млн дол. США для реалізації проектів капітального будівництва.

2012 рік. Протягом цього року, за рішенням Київради, випущено 6 серій (B,C,D,F,E та G) облігацій внутрішньої місцевої позики з процентною ставкою 15,2% річних у гривні на загальну суму 5,415 млрд грн. Кошти залучені з метою виконання зобов'язань за договором про здійснення запозичення до бюджету розвитку міського бюджету за кредитною угодою між Київрадою і банком CREDIT SUISSE INTERNATIONAL від 20.11.2007 року, погашення заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" за спожитий природний газ, розвитку дорожньо-транспортної інфраструктури та поліпшення транспортного забезпечення, будівництва об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства, розвитку паливно-енергетичного комплексу, виконання робіт по капремонту житлового фонду.

×