13 грудня у Києві відбулося засідання круглого столу на тему "Постачання електроенергії споживачам: як досягти балансу ціни та якості".

Його організували Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), і Асоціація операторів розподільних електромереж України.

Захід зібрав під одним дахом близько двадцяти галузевих експертів, які під час досить гострої дискусії спробували знайти вихід із ситуації, що склалася на сьогодні, коли зношення основних фондів перевищує 60%, а надходження інвестицій на модернізацію потребує багато кращого.

 

Першим слово взяв Карлос Паскуаль, старший віце-президент IHS Energy, екс-посол США в Україні. Він навів приклади низки країн, яким завдяки введенню стимулюючого (RAB) регулювання вдалося розв'язати проблему залучення коштів для потреб галузі. Зокрема, багато уваги було приділено досвіду Великобританії, одному із західних піонерів системи RАВ-регулювання.

"Після введення RАВ-регулювання витрати всієї системи почали зменшуватися. Вони були досить низькими протягом 21 року після впровадження реформи. А інвестиції зростали. Можливість системи функціонувати без втрат також збільшилася (поліпшення на 20% щодо витрат). І це те, що прагне одержати будь-яка країна світу", – підкреслив пан Паскуаль.

 

Говорячи про оптимальний шлях проекції такого досвіду на українські реалії, експерт зазначив, що необхідна чітка регламентація всіх показників. "Вартість активу та норма рентабельності стають фундаментальними факторами, які визначають тарифи для системи", – сказав він. Щодо регуляторних строків в Україні, на думку аналітиків IHS Energy, необхідно орієнтуватися на трирічний і п'ятирічний періоди. При цьому базою активів повинна стати оцінка на основі відновної вартості – з амортизаційним обліком, але без застосування оптимізації.

Чимало уваги в доповіді Карлоса Паскуаля було приділено й ролі регулятора – Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Експерт певен, що регулятор має стати адвокатом як роздрібних, так і промислових споживачів електроенергії. "Комісія повинна мати бюджет, який дозволить їй витрачати значні ресурси на міжнародних експертів з метою розширення можливостей існуючого технічного персоналу", – наголосив старший віце-президент IHS Energy.

 

Голова НКРЕКП Дмитро Вовк погодився з висновками американського колеги. Він також висловив упевненість у необхідності переходу на RАВ-регулювання, без якого країна взагалі може втратити свої розподільні електромережі.

"Залишковий строк життя мереж становить 10–11 років… Якщо не змінити підходів, через 10 років галузь опиниться на межі", – заявив Дмитро Вовк. Свою думку він аргументував тим, що саме після закінчення зазначеного строку стан електромереж буде настільки критичним, що фізично не буде можливості їх модернізувати, а політично не буде можливості підвищувати тарифи для виходу із ситуації, що склалася.

"Ми повинні пояснити громадянам: якщо нічого не робити, то ставатиме тільки гірше", – зазначив голова НКРЕКП, уточнивши, що використання нової методики очікується з початку 2017 року і за нею працюватиме половина обленерго країни.

 

Що ж стосується невщухаючих суперечок в експертному середовищі щодо диференційованого підходу до старого та нового капіталу у разі введення RАВ-регулювання, Дмитро Вовк повідомив про обмеженість можливостей регулятора.

"Як регулятор ми не маємо впливу на велику кількість компонентів", – сказав він. Голова НКРЕКП підкреслив, що до повноважень комісії не входить оцінка успішності всієї приватизації обленерго, яка відбувалася протягом останніх десятиліть. Тому очолюване ним відомство пропонує компроміс у вигляді уніфікованого підходу до всіх гравців з умовою введення утилізаційного коефіцієнта й зобов'язання для розподільних компаній реінвестувати не менш ніж 50% прибутків у модернізацію мереж. "Очікувати на підвищення якості без інвестування неможливо", – підкреслив Дмитро Вовк.

Із цією тезою згоден Василь Котко, президент Енергетичної Асоціації України. Він нагадав присутнім, що тема RАВ-тарифу не є новою. Можливість уведення стимулюючого регулювання обговорювалася кілька років тому, більше того, до такого розвитку подій уже тоді були готові гравці сегмента. Однак уряд Миколи Азарова відмовився від цього кроку, злякавшись суспільної реакції на наступне підвищення роздрібного тарифу на 4-5%. Відтоді ціни на електроенергію для населення лише підвищувалися. "Але "сost+" ("витрати+" – система тарифоутворення, яка діє в електроенергетиці зараз) – це дорога до нескінченного підвищення тарифів", – сказав Василь Котко.

Разом з тим, Ольга Бельков, народний депутат України, заступник голови парламентського комітету з питань ПЕК повідомила, що після аналізу досвіду деяких сусідніх країн у неї з'явилося побоювання щодо опору нововведенням, який можуть чинити, приміром, промислові споживачі. Відповіддю стала репліка Дмитра Вовка, який зазначив, що галузі потрібен баланс інтересів, у тому числі інтересів промислового сектора, який в ідеалі платити взагалі не хотів би, й інтересів галузі, яка через 10-13 років може опинитися на межі колапсу.

"Йдеться про те, як стимулювати та зберегти (!) розподільні мережі… RАВ-регулювання – це єдиний спосіб регулювання й організації цього бізнесу", – додав Сергій Чех, радник міністра енергетики та вугільної промисловості України, директор департаменту НАЕК "Енергоатом".

Аналогічної думки дотримується і президент Асоціації операторів розподільних електричних мереж України Віталій Григоровський. "Зношення інфраструктури стає критичним. Будь-яке затягування технічної модернізації призведе до серйозних наслідків", – сказав він, використавши навіть такий зворот, як "техногенна катастрофа". У цій ситуації чимало фахівців покладають надію на більш активну позицію НКРЕКП.

"Найважливішу роль відіграє регулятор", – зазначив Зіновій Буцьо, заслужений енергетик України, начальник відділу з питань взаємодії з органами державної влади і ЗМІ держкомпанії "Укренерго". Він підкреслив важливість таких експертних обговорень для прийняття правильних рішень на дійсно високому експертному рівні.

У свою чергу Іван Гелюх, заступник комерційного директора ДТЕК Енерго, наголосив, що відсутність рішень на користь RАВ-регулювання в Україні з кожним роком лише погіршувала стан енергомереж, тому важливо, щоб впровадження нової методики не було відкладено вчергове.

"Маємо вибір: ще проводити круглі столи (рік… два… десять…) чи починати діяти", – сказав Іван Гелюх. Він не сумнівається у необхідності введення стимулюючого тарифоутворення і бачить перспективи зростання інвестиційної привабливості галузі, що позитивно відіб'ється на якості енергопостачання в Україні. "Чим раніше почнемо вкладати гроші у модернізацію, тим швидше як споживачі побачимо результат", – підкреслив представник енергокомпанії.

×