В зоні АТО воюють 40 грузинів із Грузинського національного легіону. Він перебуває у складі 25 батальйону "Київська Русь". Ці грузини перші з іноземців, кого офіційно прийняли до складу Збройних сил України. Gazeta.ua разом з волонтерами завітала до них в гості.

"Навіщо заносить грузинів в Україну? Тут, за дослідженнями, у всьому світі найкрасивіші жінки", – жартує заступник командира Грузинського легіону Зураб Чіхелідзе.

"Коли в нас була Абхазька війна (збройний конфлікт 2008 року між Грузією з одного боку та Росією і сепаратистськими угрупуваннями Південної Осетії та Абхазії з іншого – Gazeta.ua), у нас в Грузії більше 130 українців воювали. 19 хлопців там загинули. Один похований у Грузії. Українські війська допомогли нам вивести 34 тисячі біженців. Росіяни хотіли їх розстріляти. Потрібно борг віддати. Також у нас спільний ворог", – продовжує Зураб.

Грузинський національний легіон дислокується в селі Троцьке, що на Луганщині. Захищають Попасну та Бахмут.

 

"Наш легіон створив командир Мамука Мамуашвілі. Нас тут близько 40 чоловік. Але є ще грузини, які воюють в інший батальйонах. Загалом не менше сотні. Хочемо, щоб ця війна швидше закінчилася. Не тільки в Грузії чи в Україні, а в усьому світі. Я раніше був офіцером у державній охороні. Коли закінчив службу, майстрував меблі: спальні, кухні. Маю доньку і сина. Тут з 2015 року. Спочатку служив в "Айдарі" добровольцем. Стояли в Щасті. Потім занесло сюди", – розповідає боєць Резо Мачітідзе.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Світлодарській дузі відновились запеклі бої

До Грузинського легіону часто привозять допомогу черкаські волонтери.

"З ними воював наш черкащанин з позивним Чех. За станом здоров'я повернувся додому. Але до них досі їздимо. Коли приїхали останній раз, вони розповіли, що позначили межу, яку відвоювали у росіян. Кажуть: "Бачиш, там полоса. Це ми завоювали 2,5 кілометри. Назвали Сухумі (окуповане Абхазією та Росією місто під час війни у 1993 році. – Gazeta.ua), тому що у нас його вкрала Росія, а ми тут відвоювали". Вони завжди запитують, як у Чеха здоров'я. Один з них якось мені каже: "Я був поранений і Чех мене виніс на руках. Він мій брат по крові", – говорить волонтер Лариса Когут.

 

Дивіться відеорепортаж про поїздку черкаських волонтерів в зону АТО та читайте інтерв'ю з військовим капеланом і волонтером Ларисою Когут у матеріалі "У бійця не можна забирати пульт, бо звик до гранати в руці".

×