У Вінниці презентували збірку віршів поета "Розстріляного відродження"

7

7 вересня в актовому залі Донецького національного університету у Вінниці відбулася презентація збірки віршів Володимира Свідзінського "Тай-зілля". Дослідниця літератури Елеонора Соловей розповіла кореспонденту Gazeta.ua що справедливою є інша назва для книги.

"Добірку віршів над якими Володимир Свідзінський працював протягом останніх своїх років життя називав "Медобір". Підписував так обкладинки двох зошитів і машинописні чорновики. Але ця назва вже була використана для збірки опублікованої в 1975 році в журналі "Сучасність" за кордоном. Тому взяли назву "Талай-зілля", яку поет одного разу дописав власноруч під назвою "Медобір", - пояснює Соловей.

На зустрічі обговорили творчість поета, який видав три збірки віршів. "Ліричні поезії" вийшли 1922 року, через п'ять років - "Вересень". Остання прижиттєва збірка Свідзінського "Поезії" була видана у Львові у 1940 році. Через неї опинився на гратами і загинув.

"Влада, яка тільки зайшла на західноукраїнські землі хотіла показати, що хороша поезія можлива і в Союзі. Водночас, від того здригнулася критика на сході країни, - розповідає філолог. - Свідзінського позбавили роботи. Перед приходом німців активізується НКВС і літератор потрапляє до тюрми. На допиті довелось виправдовуватись за працю в державних установах УНР і заперечувати прихильність до Німеччини. З наближенням фронту, в'язнів переправляють в Іркутськ пішки. На Білгородщині конвой отримує інформацію про танковий прорив і наказ знищити в'язнів. Їм скомандували набрати соломи і зайти у ферму. Замкнули і підпалили.

Іще в 20-х роках він писав:

В полум'ї був спервовіку
І в полум'я знову вернуся...
І як те вугілля в горні
В бурхливім горінні зникає,
Так розімчать, розметають
Сонячні вихори в пасма блискучі
Спалене тіло моє."

Коли йому радили писати про буденність. Він нітився і відповідав, що пробував, але не виходить.

"Гарні вірші приходили самі, він лише їх записував. Особливо ретельно ставився до "Медобору". Кожен вірш в ньому — як перлинка, як надзвичайно вигравіруваний діамант. Тому постать цієї людини мені бачиться, як подорожній який іде через хащі того часу і сам про це говорить:

Збуджаю пущі повні дрімоти, тривожу думи конвалій,
Дерева шепчуть, мандрівче, хто ти, невже ти підеш ще далі.
Він пішов до кінця", - вважає Елеонора Соловей.

Крім реконструкції "Медобору", у збірці "Тай-зілля" опубліковано "Вірші поза збірками" та цикл "Пам'яті З. С-ської" - лірика присвячена дружині. Це дуже чуттєві і проникливі вірші рівня "Зівялого листя" Франка:

Хатнього захистку мила богиня, ти зараз увійдеш

І, на стану фартушок переп'явши, наблизиш до столу
Руки, нагі до плеча, на округленні злегка прозорі,
Люблені руки, що пестощі, світло й догоду дарують.

Нагадаємо, що Володимир Свідзінський народився 8 жовтня 1885 року у селі Маянів на Поділлі у родині священика. Крім поезії займався перекладами античної, староукраїнської, іспанської, вірменської, грузинської, польської, російської лытератури. Працював літературним редактором у місячнику "Червоний шлях", газеті "Червона армія" і Техвидаві у Харкові.

×