6-7 червня у Києві вперше пройшов фестиваль популярної культури Kyiv Comic Con. Його відвідали близько 9,5 тисяч учасників у різних образах героїв американських коміксів, ігор, японського аніме й скандинавських саг. Авторка фентезійних романів 33-річна Олександра Руда виступила із лекцією "Няшний герой як необхідність в сучасній культурі". Письменниця випустила вже більше 10 книг, серед яких: тетралогія про Олу і Отто, дилогія "Кнопка", "Записки дружини супергероя" й т.д. Про те, яким має бути український супергерой, Олександра розповіла спеціально для Gazeta.ua. Думки інших експертів на цю тему читайте у новому номері журналу "Країна".

Чи потрібні Україні супергерої?

Звичайно,Україні потрібні супергерої! Більше двадцяти років ми прожили, не маючи, на кого рівнятися. Фактично, у нас на геройському полі був вакуум. Андрій Шевченко, брати Клічко, Руслана - це дуже мало для такої великої країни. А людині треба на когось рівнятися. Дітям потрібно мріяти "коли я виросту, я стану, таким, як він!". Як хто? - ось з цим були питання, та питання лишаються досі. На жаль, час зараз такий, що герої просто змушені з'являтися. Але нема досі героя, якого можна було б використовувати на всі випадки життя. Хто зараз герої? Небесна сотня? Так, безумовно, але вони загинули. Воїни АТО? Так, знов ж таки, безумовно. Але ми найчастіше чуємо про тих, хто врятував побратимів ціною свого життя. А нам потрібні приклади, які живуть.

Яким має бути український супергерой?

Людина тягнеться за тим, що краще. Вона наслідує вчинки. Пам'ятаєте, в 90х всі хотіли стати рекетирами? Бо мас-маркет зробив з "малинових піджаків" героїв! Радянський союз в цьому питанні знав, що робив - книжки про дітей-героїв, фільми про безногих льотчиків, документальні стрічки тощо. Ми маємо робити теж саме. Супергерой, справедливий, сильний, сміливий, надихаючись цим, можна в школі вистояти проти хуліганів, стояти перед керівником, який лається, та думати, що супергерою теж доводилося таке терпіти. Але ввечері я піду вигулювати собаку і всім їм покажу. Допоможу бабусі донести сумку з супермаркету та прогоню пияк з дитячого майданчика. Бо він, звичайний клерк, таке він зміг, і я зможу. Крім того, не варто забувати, що в нас страшенна юридична безграмостність. Оце американське "ви маєте право зберігати мовчання" знають усі, а чому б не випускати комікс, в якому супергерой бореться з великим злодієм, який маскується під начальника ЖЕКу, по ходу роз'яснюючі якісь істини?

Хто є поганим прикладом українського супергероя?

Я знаю точно, що не козаки будуть супергероями. Це якщо ми говоримо про супергероя, який має такий самий вплив, як герої Марвел. Козаки - тзвичайно, це наша історія, і вони герої, і про них потрібно малювати комікси, я бачила серії "Даогопака", але це не те. Це - історія, яка вже була, а нам потрібна історія, яка відбувається зараз. Саме тому більшість мега-популярних коміксів відбуваються тут та тепер - в сучасному Нью-Йорку, або в сучасному Токіо, де з типовим японським школярем трапляється щось не типове. А чи є в нас історії про типового українського школяра, типового офісного клерка, типову секретарку? З ким має себе асоціювати читач? Козак-характерник - одразу виникає купа ідей, але всі знають, що такі козаки - це рідкість. І ти ніколи таким козаком не станеш, бо вдень ти вчишся-працюєш, ввечері стоїш в заторі на дорозі, а вночі граєш в онлайн ігри. Всі ці козаки, Котигорошки, Наталки-Полтавки мають право на існування, але не як основний продукт, а як додатковий.

Так все ж таки, хто він - український супергерой?

Справжній український супергерой, який захопить маси та буде для них прикладом, має жити так, як живуть маси. Стояти в пробці, та думати про те, що він/вона може це все перелітити на своєму чудо-ланосі, але не можна, бо конспірація же. Потім він іде до керівника, який лається за запізнення, а за десять хвилин, швиденько перевдягнувшись в офісному туалеті, рятує того керівника, якого вирішили побити бандити, щоб віджати бізнес. 
Для супергероїв у нас таке неоране поле, що їм доведеться працювати цілодобово, без перерви на сон та їжу. І вдень, і вночі є від чого рятувати країну та її мешканців. Більш того, якщо американські супергерої рятують весь світ уявно, то нам навіть особливо придумувати нема чого, бо Україна зараз стоїть на перехресті двох світів - сучасного, демократичного, та минулого, тоталітарного, та, власне, і захищає сучасний світ від минулого. \

Чи може бути в Україні супергероєм жінка?

Особливо я, якби вміла малювати, то створила б супергероя-жінку. Бо дівчата того прагнуть, вони хочуть мати таку героїню! Наші жінки зараз - є героїні, вони готують для армії тони голубців, волонтерять, виносять поранених. В Україні жінки завжди були не менш сильними, ніж чоловіки. Наприклад, та ж жінка Тараса Бульби - поки козак на Січі, вона виховує синів та керує усім хазяйством! Беремо Діану Макарову, додаємо їй можливість літати, більше фізичної сили та здорове серце - все, жінка-супергерой готова. Бери та малюй комікси, які будуть надихати сотні дівчат на подвиги. Або в мене була б дівчина-секретарка, яка вночі, в шкіряному одязі з секонду, патрулює вулиці та відганяє від дівчат хуліганів. Такою героїнею може себе уявити майже кожна дівчина. Але однозначно героїнею не була б якась Оксана, дружина Вакули, яка отримала з черевичками імператриці незвичайну силу та пішла наводити справедливість.

Чому в Україні культура коміксів не прижилась, а в США люди її люблять?

Наскільки мені відомо, в золоту добу коміксів - 30-40 рр., вони орієнтувалися на неосвічений прошарок, якому малюнки були більш зрозумілими, ніж великий текст. А потім це стало частиною культури. Й ще буде частиною культури, бо є люди, які на цьому роблять великі гроші. А тепер, коли інформації коло нас стало забагато, потрібно якнайшвидше її засвоювати. Зараз навіть популярні книжки перетворюють в графічні романи, бо ти хочеш ознайомитися з тим же Джорджем Мартіном, але книжка затовста для твого вільного часу,. А тут графічний роман - і вже за годину ти вільно орієнтуєшся в "Грі Престолів". Думаю, якби хтось виділив ентузіастам в інтернеті грант на розвиток, то в нас український комікс як жанр культури за декілька місяців був би сформований дуже добре. Не державна підтрика, а саме грант, щоб люди мали більше часу то все розвивати, не відволікаючись хоч декілька місяців на пошуки хліба щоденного.

×