Цього тижня проходить найстаріший український музичний конкурс - IV Міжнародний конкурс ім. Миколи Лисенка.

Конкурс святкує відразу три ювілеї: своє власне 50-річчя, а також 170-річчя з дня народження Миколи Лисенка та 100-річчя з дня його смерті.

Другий тур тривав 45 хвилин, де було обов'язково представлено три твори, серед яких твір Миколи Лисенка, твір композитора ХХ-ХХІ ст. і твір значної складності.

22 та 23 листопада буде вже третій тур прослуховування. А 24 листопада - гала концерт, на якому виступлять лауреати перших премій. Переможець у номінації "Скрипка" зіграє на раритетній скрипці Гварнері Дель Джезу, яку спеціально привезли в Україну.

На концерті-відкритті на ній зіграв Дмитро Ткаченко. Він свого часу був лауреатом І Міжнародного конкурсу ім. Лисенка. На концерті Дмитро Ткаченко виконав Скрипковий концерт ор.35 Еріха Корнгольда. Це маловідомий твір в постімпрессіоністском стилі.

"Вчора ми підбили підсумки другого туру, - каже піаніст Валерій Козлов, голова журі на відділенні "Фортепіано". - Вони виконували розгорнутий твір на 30 хвилин. Вибирають або романтику, або щось більш сучасне. Є і звичні конкурсні композиції Шопена, Ліста. Цього року дуже багато музикантів із-за кордону. Приміром, з Венесуели, Італії, Казахстану, Канади, Китаю, Конго".

Переможці в кожній з чотирьох номінацій - "Скрипка", "Фортепіано", "Віолончель" і "Сольний спів" - отримають по $ 20 тисяч, в другій премії - по $ 14 тисяч, а в третій - по $ 8 тисяч. Крім перших трьох місць також є дві спеціальні номінації та номінації за кращого концертмейстера та краще виконання музичного твору Миколи Лисенка.

Конкурсні прослуховування тривають одночасно на чотирьох локаціях: у Національній філармонії України, Національній музичній академії ім. П.Чайковського, в Будинку вчених та Національному театрі опери та балету.

Це музичне змагання було засновано ще в 1962 році композиторами Андрієм Штогаренко та Левком Колодубом, співачкою Єлизаветою Чавдар, піаністом Євгеном Ржановим і внучкою українського класика Аріадною Лисенко.

Микола Лисенко вважається основоположником національної композиторської школи. Його найвідоміші твори - арія з "Наталки Полтавки", знаменита увертюра до опери "Тарас Бульба", хор "Вічний революціонер" та пісні "Безмежнеє поле" на вірші Івана Франка, гімн "Боже великий, єдиний, нам Україну храни".

×