Про це письменниця розповіла у коментарі Gazeta.ua.

"Спадщина..." - була спробою Вирового і Чистякова (співвласників видавництва "Факт" - Gazeta.ua) врятувати інфраструктуру "Факту", її мережу розповсюдження. Власник "Спадщини-Інтегралу" переконав мене тим, що він - юрист. Що у нього є хороші юристи, які зможуть поставити видавничий бізнес на реальну правову основу. Це мене порадувало і підкупило після досвіду з "Фактом", де взагалі ніякої документації не велося. У нас головна проблема книговидавничого ринку - невизначеність правового поля. Автор не захищений, не визначені стосунки між автором і видавництвом. Ринок української книжки у медіа ніби й видно. Але в правовому відношенні там все настільки ж хаотично, як ішли справи у видавництві "Факт". Завдяки чому видавництво 10 років і процвітало. Тому що ніхто на цьому не знається, а чітко визначених правил гри, "дорожнього руху" - нема. Тому, коли до мене прийшов професійний юрист, я сказала: "Окей". Плани були великі: а давайте премію заснуємо, літературне агентство, запустимо кілька процесів по фальшивих тиражах – "тоже дєло інтєрєсноє". Цілий букет юридичних пропозицій, що мені сподобалося. Тому контракт я з ними на рік підписала, але, продовжувати його не буду, бо це не має сенсу. Там нема видавництва як такого, нема фахівців, і жодна з пропозицій, якими мене зваблювали, так і не була реалізована".

До 2009 року Оксана Забужко видавалася у "Факті". 2012-го співвласників цього видавництва посадили за шахрайство, а 2013-го засудили на 6 років із конфіскацією. Забужко почала видаватися у "Спадщині-Інтеграл". 2011-го там перевидали "Польові дослідження" Оксани Стефаніни, а 2012-го двічі друкували "Музей покинутих секретів".

×