Кіношники боротимуться з хамством у кінотеатрах. Molodiya Festival спільно з мережею кінотеатрів "Планета Кіно", Sabai Creative Hub та Kyiv Academy of Media Arts оголошують конкурс соціальної відеореклами "ХТО КУЛЬТУРНИЙ — ТОМУ Й КІНО". Організатори закликають створювати соціальні ролики на тему культури поведінки в кінотеатрах.
Співзасновниця фестивалю соціальної реклами Molodiya Festival Наталя Шевчук каже, що проблема більш ніж актуальна.
Як з'явилася ідея такого соціального ролика?
На перший погляд, ця проблема має невелике значення у порівнянні з іншими подіями у країні. Але, на нашу думку, позитивні зрушення у соціальному чи економічному секторі неможливі без підвищення загального культурного рівня громадян. Ми хочемо почати з малого — змінити ставлення людей одне до одного під час перегляду кіно і таким чином зробити перші кроки до взаємоповаги людей у суспільстві.
Чому хамство саме в кінотеатрах насолило найбільше?
Тому що саме у темряві кінозалу, коли здається, ніби тебе ніхто не бачить, людина відкрито демонструє свій культурний рівень та своє ставлення до інших. Погодьтеся, нікому не подобається, коли крізь темряву залу тебе засліплює світло сусідського смартфона, а компанія на кілька крісел вище перекрикує навіть Ґодзіллу. Навіть Дарт Вейдер поважає своїх ворогів більше, аніж ми своїх сусідів по кінозалу. Якщо ми навчимося поважати одне одного, ми навчимо світ поважати нас.
Які вимоги до роликів, що братимуть участь у змаганні?
Нашими головними критеріями, традиційно, є дотепність та якість. Якість - це необхідність. Я не надто підтримую мантру "можна і на мильницю зняти шедевр, аби ідея була". Радше і геніальну ідею можна зганьбити неякісною реалізацією. За більш як 4 роки фестивалю у нас трапився тільки один виняток - анімації Дмитра Бондарчука: такий собі непересічний примітивізм. Тож учасникам раджу не розраховувати на саму тільки свою геніальність і подбати про гідне технічне забезпечення та грамотну організацію процесу виробництва: від кастингу до постпродакшну. В українському медіапросторі є ще одна, суто наша, мантра: "українського кіна нема". Ця теза породжує у молодих кіношників хибну гадку: "Раз нема, то що б я не зняв - це розвиток". І дозволяють собі працювати упівсили, отримуючи в результаті неконкурентоспроможний продукт. Натомість кожна чергова порція залитого на ютуб ламерства під гордим грифом "українське кіно" дискредитує український продукт і українського виробника загалом. Вважаю, це стосується будь-якої діяльності: навіщо робити щось, якщо не намагаєшся зробити це якнайкраще? Зняти хорошу соцрекламу до 1 хвилини просто: ти просто сідаєш і дивишся тиждень каннських левів. І отаку планку собі ставиш.
І все ж багато кому це вдається?
Серед українських режисерів таки достатньо перспективних імен: Орест Смілянець, Ілля Лазоркін, Вікторія Жукова, Михайло Маслобойщиков, команда Tabor Production - амбітні і талановиті.
Призовий фонд конкурсу — 50 тис. грн. Роботу переможця покажуть у семи українських кінотеатрах.
8 
4880
Коментарі