8 квітня уряд схвалив проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури". Документ розробили в Міністерстві культури України.

"Його погодили, скоро передадуть у парламент, - пояснює міністр культури В'ячеслав Кириленко. - Це стосуватиметься не лише музеїв і театрів, а всіх закладів культури в Україні. Вони повинні отримувати керівників по контракту і лише після конкурсу. Це зніме напругу по більшості питань, які виникають у наслідок певних останніх рішень."

Наступного тижня міністерство презентуватиме стратегію розвитку української культури.

"У ній належне місце має посісти реформа музейної справи. Домовились, що концепцію додатково напрацьовуватимуть. Створено раду, - додає Кириленко. - Уперше в історії незалежності уряд запропонував парламенту зміни до бюджету. Стаття охорони музеїв стала захищеною. Тепер не треба буде кидатися з одного боку в інший, щоб знаходити кошти. Стаття тепер ніким не може перекидатись на інші видатки. Це початок вирішення однієї з серйозніших проблем."

За останні два місяці міністр культури змінив кілька керівників музеїв. Так директором Національного музею історії стала Тетяна Сосновська. 26 березня призначили керівником музею "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" Олесю Стасюк. Тижнем до того старим-новим і найбільш контроверсійним директором історико-культурного заповідника "Софія Київська" стала Неля Куковальська, яка уже займала посаду в 2000-2012 роках. Куковальська фігурує в кримінальних провадженнях про пропажу цінностей з музеїв.

"Вона призначена в межах закону офіційно. Відбулися всі погодження з боку київської влади. Процедура законна. З огляду на хаос і зловживання, які мали місце попереднього керівництва на території заповідника, прийнято рішення про призначення нового директора. Не мав права ще півроку чекати і дивитись на те, як за липовим лікарняним попередній директор ховається, а на території відбуваються зловживання," - додав Кириленко.

Тетяну Сосновську на посаду історичного музею він призначив наприкінці лютого. Раніше вона керувала музеєм-квартирою Павла Тичини.

"Іноді нову посаду сприймаю зі сплеском емоцій, а іноді - з відчуттям мінного поля. В колективі дуже багато цікавих співробітників різного віку, які щиро люблять музей і прагнуть розвинути його до сучасної інституції. Але як у будь-яких великих колективах є люди, які звикли до певного формату, змінювати його не дуже налаштовані, особливо при наших "великих" зарплатах. Трапляються ситуації, коли іноді, здавалось, очевидні речі не сприймаються, але найгірше, усвідомлюючи їх потрібність, шукається мільйон причин, щоби цього поки що не робити, - каже Тетяна Сосновська. - Але маю надію, що вони рано чи пізно зрозуміють, що у колективі нема ворогів, а всі ми разом повинні зробити свою справу. Моє завдання адміністративне, допомогти та організувати основні стратегічні напрямки. Змусити не можеш, людина мусить сама це зрозуміти."

Нині в історичному музеї діє експозиція з нагородами СРСР та Росії. Її планують замінити.

" Відділ фалеристики вирішив змінити виставку, яка в музеї триває вже 24 роки і готувалась ще до незалежності. Хотіла би, щоб музей став інтерактивнішим. Але наскільки на це будуть надаватися всі співробітники, поки що не знаю. Є ті, які активно відгукуються на новинки, а є ретрогради. Зараз пропонуємо способи, якими шляхами залучити відвідувачів. Це активніша реклама в соцмережах, незвичайні події на вихідних. Для мене було величезною дивиною і розпачем, коли ми запросили музикантів, а жива музика не сподобалась частині співробітників молодого віку. А це була чудова класична тиха музика, яка зібрала у холі багато відвідувачів. Поки що роботу змінюємо різними імпрезами, які цікаві відвідувачу, хоча можуть не сприйматися частиною колективу, бо раніше так не було. Статичність, притаманна музею, помилкова у 2015 році, - пояснює Сосновська. - Перший тиждень роботи у мене був розпач, коли музей відвідували 17-53 особи за день. А останнім часом - уже майже 200."

У штаті музею працює 340 осіб, разом із філіями і відділами. У самому Національному музеї історії - 160.

×