Ексклюзиви
Блог
Понеділок, 08 квітня 2013 13:48

"Мій фільм – нормальна каннська спецпрограма" - Олександр Шапіро про стрічку "Останній день Євро"

7 квітня, в рамках кінофестивалю незалежного українського артхауза "Повстання собак" режисер Олександр Шапіро презентував свій новий фільм "Останній день Євро".

Фільм зняли за день – один день життя головного героя Яші. Перед початком фільму Яша звертається до глядачів: "Понравится – я буду доволен. Все, целую".

Перші кадри фільму – Яша прокидається і, повернувшись до камери своїми блакитними сімейками, на котрих бавваніє коричнева плямка, застилає постіль. Яша готує міцну каву, розповідає про Поліну, виходить на вулицю і питається в дядька, що порпається в смітнику: "А что вы там ищите?"

Яша ходить містом, палить, п'є каву, згадує про перебування в психлікарні: "Какая-то женщина спросила меня про оранжевую революцию, я ответил ей какую-то херню, а через полчаса меня забрали". Знову палить, ділиться враженнями про Євро і заграє з дівчиною - волонтером.

Режисер зауважив, що майже всі діалоги з іншими людьми у фільм не ввійшли, адже це не потрібно, ось він, Яша, герой фільму. "Там была еще одна девушка. Я подошел спросил: "Девушка, вам зять не нужен? Она так посмотрела на меня и убежала. Вот это я помню", – додає Яша.

"В першу чергу це кіно обумовлене любов'ю до іншої людини. Не треба бути в ілюзії, що ми проникнемо в душу одне одного. Ідея в тому, щоб вловити пресинг кожного дня нашого життя. Коли я міркую про Яшу, я міркую про самотність людини в цьому світі. Це важлива самотність, самотність роздумів", – каже режисер.

Своєю роботою Шапіро задоволений: "Мій фільм – нормальна каннська спецпрограма, це реальне кіно. Це задає тенденцію, певний формат, формат одного дня. Це заклик до дії: "Знімайте!" Кіно добре зроблено, я перевернув мільйони тонн монтажного матеріалу".

- Як обирали героя?

- Коли в тебе є хтось, хто тобі цікавий, дійсно цікавий, не сексуально, ти відчуваєш до нього довіру. Я сказав Яші: "Влаштуй собі художній порядок дня, а я буду знімати". В акторі люблю не вміння грати, а його особливості, які роблять його цікавим. Він не вміє говорити, якась х..ня з ним відбувається, але ти розумієш: "Він –той, хто мені потрібен". Він фізіологічно виражає сенс, який я називаю грою. Актор це фізіологія. Цьому не можна навчити.

- Чому обрали формат одного дня?

- Це відкритий формат, який передбачає зйомку фільма простими методами. У вас є якийсь мак, телефон – знімайте кіно! Назнімайте купу матеріалу і правильно поріжте.

- Вважаєте, Ви самі правильно порізали?

- Круче ніж я, кажу без самохизування, ніхто не відчуває монтажного ритму. Це відчувається: він або є, або його нема. Для мене кіно – це 60 хв, менше – не цікаво, виходить не життя, а просто вправи. У життя один принцип :"тут і тепер", – найважливіша естетична вимога. Кожну секунду ти повинен намагатись виправити все, що напартачив у попередню. Кожну секунду можна сказати щось безсенсове, але, може, те безсенсове і є ключем до розуміння дійсності.

- А як щодо зав'язки, кульмінації і всякого такого?

- Все мистецтво – розкриття божественої суті. Я прокинувся і ліг спати – між цим і знаходиться смисл. Ми маленькі щастя цього світу, – але не непотрібні! – і з нами щось відбувається. Все інше – це наше ставлення до дійсності. Я дуже радий цим фільмом, він простий і конкретний, вкотре переглядаю і нічого змінювати не хочу. Це життя. Плинність життя. Це і є задача людини, яка робить кіно. Але в цьому всьому найважливішим є не те, що ми вміємо робити кіно, а що нас оточують цікаві люди. На це потрібно звертати увагу. Фіксація чужого життя надає йому іншої якості, каже : "Воно цінне". Є така загальновідома сентенція, що бути – це бути сприйнятим.

- Яка подальша доля цього фільму?

- Хочемо з'їздити з ним на якийсь великий фестиваль.

- Запрошують вже?

- Питання не в тому, чи запрошують, питання в тому, куди ми відправимо.

- Який загалом стан українського кіно, на Вашу думку?

- Та прекрасно, процес іде. От ми з Вами щось робимо, я зняв, Ви напишете, щось відбувається. Примножуються знаки діяльності. Останні українські фільми не бачив, я більше роблю кіно, ніж дивлюсь його. Допомагаю знімати фільми молодим режисерам.

- Яка доля цих молодих фільмів?

- По-різному, головне, що вони існують. Перевага будь-якої речі не в тому, що ми про неї думаємо, а в тому що вона існує сама по собі.

- Ваше кіно заради мистецтва?

- Ні, моє – ні, моє заради глядача. Глядач в кінопроцесі - найважливіша ланка.

- Хто Ваш глядач?

- Дуже малочисельна дружна аудиторія, якщо їх всіх зібрати разом – буде дуже веселе застілля.

- (До бесіди долучається Яша). Яша, були якісь заготовки сцен?

- Нічого заготовленого не було, поводився як є. Повний експромт. Ідея знімати в останній день Євро – моя. Я відправив цей фільм своїй жінці в Швейцарію, вона сказала, що це треш. А я думаю, коли люди шось роблять – це добре.

Зараз ви читаєте новину «"Мій фільм – нормальна каннська спецпрограма" - Олександр Шапіро про стрічку "Останній день Євро"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Курс валют
usd
15.7986
eur
19.8824
Новини партнерів
работа в Донецке помощник повара с жильем погода в киеве гидрометцентр