Ексклюзиви
Блог
Понеділок, 08 квітня 2013 13:48

"Мій фільм – нормальна каннська спецпрограма" - Олександр Шапіро про стрічку "Останній день Євро"

7 квітня, в рамках кінофестивалю незалежного українського артхауза "Повстання собак" режисер Олександр Шапіро презентував свій новий фільм "Останній день Євро".

Фільм зняли за день – один день життя головного героя Яші. Перед початком фільму Яша звертається до глядачів: "Понравится – я буду доволен. Все, целую".

Перші кадри фільму – Яша прокидається і, повернувшись до камери своїми блакитними сімейками, на котрих бавваніє коричнева плямка, застилає постіль. Яша готує міцну каву, розповідає про Поліну, виходить на вулицю і питається в дядька, що порпається в смітнику: "А что вы там ищите?"

Яша ходить містом, палить, п'є каву, згадує про перебування в психлікарні: "Какая-то женщина спросила меня про оранжевую революцию, я ответил ей какую-то херню, а через полчаса меня забрали". Знову палить, ділиться враженнями про Євро і заграє з дівчиною - волонтером.

Режисер зауважив, що майже всі діалоги з іншими людьми у фільм не ввійшли, адже це не потрібно, ось він, Яша, герой фільму. "Там была еще одна девушка. Я подошел спросил: "Девушка, вам зять не нужен? Она так посмотрела на меня и убежала. Вот это я помню", – додає Яша.

"В першу чергу це кіно обумовлене любов'ю до іншої людини. Не треба бути в ілюзії, що ми проникнемо в душу одне одного. Ідея в тому, щоб вловити пресинг кожного дня нашого життя. Коли я міркую про Яшу, я міркую про самотність людини в цьому світі. Це важлива самотність, самотність роздумів", – каже режисер.

Своєю роботою Шапіро задоволений: "Мій фільм – нормальна каннська спецпрограма, це реальне кіно. Це задає тенденцію, певний формат, формат одного дня. Це заклик до дії: "Знімайте!" Кіно добре зроблено, я перевернув мільйони тонн монтажного матеріалу".

- Як обирали героя?

- Коли в тебе є хтось, хто тобі цікавий, дійсно цікавий, не сексуально, ти відчуваєш до нього довіру. Я сказав Яші: "Влаштуй собі художній порядок дня, а я буду знімати". В акторі люблю не вміння грати, а його особливості, які роблять його цікавим. Він не вміє говорити, якась х..ня з ним відбувається, але ти розумієш: "Він –той, хто мені потрібен". Він фізіологічно виражає сенс, який я називаю грою. Актор це фізіологія. Цьому не можна навчити.

- Чому обрали формат одного дня?

- Це відкритий формат, який передбачає зйомку фільма простими методами. У вас є якийсь мак, телефон – знімайте кіно! Назнімайте купу матеріалу і правильно поріжте.

- Вважаєте, Ви самі правильно порізали?

- Круче ніж я, кажу без самохизування, ніхто не відчуває монтажного ритму. Це відчувається: він або є, або його нема. Для мене кіно – це 60 хв, менше – не цікаво, виходить не життя, а просто вправи. У життя один принцип :"тут і тепер", – найважливіша естетична вимога. Кожну секунду ти повинен намагатись виправити все, що напартачив у попередню. Кожну секунду можна сказати щось безсенсове, але, може, те безсенсове і є ключем до розуміння дійсності.

- А як щодо зав'язки, кульмінації і всякого такого?

- Все мистецтво – розкриття божественої суті. Я прокинувся і ліг спати – між цим і знаходиться смисл. Ми маленькі щастя цього світу, – але не непотрібні! – і з нами щось відбувається. Все інше – це наше ставлення до дійсності. Я дуже радий цим фільмом, він простий і конкретний, вкотре переглядаю і нічого змінювати не хочу. Це життя. Плинність життя. Це і є задача людини, яка робить кіно. Але в цьому всьому найважливішим є не те, що ми вміємо робити кіно, а що нас оточують цікаві люди. На це потрібно звертати увагу. Фіксація чужого життя надає йому іншої якості, каже : "Воно цінне". Є така загальновідома сентенція, що бути – це бути сприйнятим.

- Яка подальша доля цього фільму?

- Хочемо з'їздити з ним на якийсь великий фестиваль.

- Запрошують вже?

- Питання не в тому, чи запрошують, питання в тому, куди ми відправимо.

- Який загалом стан українського кіно, на Вашу думку?

- Та прекрасно, процес іде. От ми з Вами щось робимо, я зняв, Ви напишете, щось відбувається. Примножуються знаки діяльності. Останні українські фільми не бачив, я більше роблю кіно, ніж дивлюсь його. Допомагаю знімати фільми молодим режисерам.

- Яка доля цих молодих фільмів?

- По-різному, головне, що вони існують. Перевага будь-якої речі не в тому, що ми про неї думаємо, а в тому що вона існує сама по собі.

- Ваше кіно заради мистецтва?

- Ні, моє – ні, моє заради глядача. Глядач в кінопроцесі - найважливіша ланка.

- Хто Ваш глядач?

- Дуже малочисельна дружна аудиторія, якщо їх всіх зібрати разом – буде дуже веселе застілля.

- (До бесіди долучається Яша). Яша, були якісь заготовки сцен?

- Нічого заготовленого не було, поводився як є. Повний експромт. Ідея знімати в останній день Євро – моя. Я відправив цей фільм своїй жінці в Швейцарію, вона сказала, що це треш. А я думаю, коли люди шось роблять – це добре.

Зараз ви читаєте новину «"Мій фільм – нормальна каннська спецпрограма" - Олександр Шапіро про стрічку "Останній день Євро"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Новини партнерів
Голосів: 1012
Голосування
Чи варто забороняти трансляцію російської попси?
  • заборонити
  • не забороняти нічого
  • квотувати
  • Заборонити лише поплічників Путіна
  • Не забороняти, але підняти у сто разів податки на трансляцію російської музики
Переглянути
работа в Донецке помощник повара с жильем погода в киеве гидрометцентр