10 грудня у київcькому клубі "Сентрум" відбудеться завершальний концерт всеукраїнського турне рок-гурту "Тінь сонця".
У 17 містах країни представляли свій п'ятий студійний альбом "Буремний край". Вийшов 14 жовтня до свята Покрови і дня захисника України.
"Раніше у своїх піснях ми прокладали місток з минулого до майбутнього. Як спогади про славетне минуле надихають сучасного українця на успішну боротьбу в наш час. У новому ж альбомі пісні більш аналітичного характеру і про сьогодення", - розповідає лідер гурту "Тінь сонця" Сергій Василюк.
- Чим цей альбом особливий, що надихало на створення пісень?
Якщо порівнювати цей альбом з попередніми чотирма, то за звучанням він більш гітарний, насиченіший. Хоча традиційний для нас інструмент бандура від цього не страждає. У піснях теж помітна трансформація. "Ромко живий" – на гостросоціальну проблему. Комусь тема війни набридла, не хочуть про неї говорити. А в цей час на передовій є люди, які захищають мир і територію України, ризикуючи життям. Героїзм на тлі байдужості. "Промінь волі" показує життя першопрохідця, дії якого на перший погляд здаються незрозумілими, непотрібними, а потім стають загальноприйнятими. Але ту людину вже ніхто не помічає. Так часто буває сьогодні. "Громом і вогнем" – про загальну мобілізацію наших духовних і фізичних сил у захисті батьківщини. З її рядків взяте словосполучення "буремний край", що дало назву альбому. Є пісні історичні, як-от "Зродились ми великої години", яка свого часу виникла як гімн українських націоналістів. Слова актуальні і зрозумілі у будь-якому куточку країни. За бажанням наших бійців ми її зробили в сучасній рок-версії. "Дорога" і "Осокори" – особисті і глибоко інтимні пісні. Загалом альбом сучасніший, зріліший і не менш хітовий за попередній. Ми не вигадуємо, чого не відчуваємо. Планували видати альбом навесні. Але вирішили переосмислити, доповнити деякі пісні.
- Ви розпочали свій тур традиційно зі східної України. Чого очікували від концертів на Донбасі і що хотіли донести жителям того регіону?
Ми третій рік дуже активно граємо у Донецькій області. Особливої різниці у сприйнятті нас публікою тоді і зараз не бачу. Але є такі прифронтові міста, як Торецьк, де реакція людей на нашу появу була не дуже радісна. Чого не скажеш про Бахмут, Слов'янськ, Сіверськодонецьк, Лисичанськ. Міста хоч і поблизу лінії фронту, але живуть мирним життям. Там менш розвинений молодіжний рух, мало концертних майданчиків, немає фестивалів, але є багато палаців культури. Дещо незвично виступати у них, але в чомусь навіть краще. У таких палацах зазвичай дуже великі сцени, на відміну від клубів, у яких ми граємо. У Слов'янську, зокрема, ми грали на великій сцені, яку можна порівняти зі сценами фестивалів "Файне місто" чи "Захід фест".
- "Тінь сонця" - україномовний гурт, піднімаєте важливі питання патріотизму, боротьби у своїх піснях. Як публіка переважно російськомовного Донбасу сприймає вас?
Погоджуюсь, що цей регіон складніший, є міста з великим відсотком етнічно російського населення. З радянських часів вони відчували панівну позицію. Ця спільнота могла сіяти проросійські настрої. Але в кожному місті завжди були патріоти України, свідомі. Якщо бути чесним, то сьогодні такі міста, як Харків, Одеса переважно віддають голоси за не зовсім проукраїнські сили. Хоча у Харкові не менше славетних сторінок відродження України, ніж у Львові, Києві. Ідея самостійної України була проголошена Миколою Міхновським (український суспільно-політичний діяч кінця ХІХ - початку ХХ ст. - Gazeta.ua) саме у Харкові. Я мрію, щоб жителі Слобожанщини плекали в собі менталітет слобожанця - україномовного громадянина, нічим не гіршого за галичан. Дуже важливо, щоб саме на сході відбувалося переосмислення, ким ми є. Адже на заході немає особливої небезпеки нашим кордонам, а на сході це важлива проблема. Важко в часи згубної корумпованої владної вертикалі пробуджувати почуття гідності у людей. Люди, які люблять нашу музику, спраглі до тем, які порушуємо. Вони є всюди. Нас закидують листами, що ми їдемо у Слов'янськ - а як же Костянтинівка? Чому не їдемо туди, адже нас там чекають. У Слов'янську ми були приємно вражені великою кількістю україномовної публіки, відсутністю цензури на радіо. Радий, що цінності, які закладаємо нашою музикою, дають свої плоди. Людям не потрібно роз'яснювати, що вони мають бути носіями своєї культури і патріотами своєї держави. Самі це відчувають і змінюються під час концерту. Прикро, що є виконавці, які раніше не були помічені у волонтерській діяльності і проукраїнською позицією не відрізнялися. А зараз роблять концерти і на них дають величезне фінансування. Але ми робимо свою справу для людей, які є нашими однодумцями.
- Як ставитесь до прийняття закону про квоти, що збільшує відсоток української музики на радіо?
На засіданні комітету Верховної Ради, який опікується цим питанням, показали статистику. Усі відомі українські радіостанції не лише виконали норму у 25% українського продукту, а й перевищили. Деякі дійшли до 35% - тої норми, яка має бути за 2 роки. Ті пісні, яких стане більше, теж знайомі. Якщо раніше ми чули одну пісню "Океану Ельзи", то зараз будемо чути три. Можливо, з'явиться хтось інший, стане більше року, етномузики в ефірах. Нехай на РетроFM лунає більше пісень Івасюка, Майбороди, Мозгового, Рибчинського, Матвієнко, Петриненка. Щодо своїх пісень є певні очікування, що стануть частіше лунати. Але це не головне. Хоч радіо і великий інструмент популяризації власної творчості. Прийняття закону є важливим для того, щоб наш FM-простір ставав більш україномовним. Приймаючи цей закон, ми намагаємось захистити україномовного виконавця в Україні не від англійської мови, а від засилля російської. Тому має бути також закон про регуляцію російськомовного продукту. Важливо, щоб і україномовний продукт був достатньо якісним. Якщо радіостанції будуть ставити неякісні пісні, їх ніхто не буде слухати. Може так статися, що хтось так і не залунає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Грали без перерви три з половиною години
2 
4880
Коментарі