понеділок, 15 червня 2015 18:30

"36 і 6 котів" побували і в Києві
9

Фото: Олександра Васильєва

-У кого вдома є кіт?, - питає в дітей письменниця Галина Вдовиченко.

- В мене є. Звуть Лапа, - каже білява дівчинка.

- А в мене Францик, - голосно кричить маленька дівчинка, гойдаючись на стільчику.

- А мені не можна кота, в мене є рибка, - зітхає ще один маленький відвідувач.

13 червня пройшла презентація книги "36 і 6 котів". Галина Вдовиченко писала текст, ілюстрації робила львівська художниця Наталія Гайда. На зустріч прийшло близько 20 людей. Дорослі сідають осторонь, дітей запрошують до столів із великої кількістю фломастерів, олівців та паперу.

А зараз кожен охочий зможе собі зробити маску з кицькою!, - пояснює Галина.

Фломастерів й олівців на очах меншає.

- Головними героя книги є 36 дорослих і 6 маленьких котів.  Є підвальні коти, - розповідає Галина Вдовиченко. -  Наприклад, Голота. Це такий кіт, який бився у вуличних бійках. Йому прокусили вухо. Згодом він знайшов кульчик, встромив його у вухо й так і ходить з ним. Є кіт Кутузов. Теж бився. Він смугастий котик. Є ще брати Хук і Джеб, які ходять на бокс. Вони іноді б'ються та насправді в них дуже хороші стосунки. Також є кіт Бубуляк. Він коли думає, то завжди каже: "бу-бу-бу". Він такий розбагливий, розумний кіт. Є ще коти Хавчики. Як ви думаєте, чого їх так звати?

- Бо вони дуже люблять попоїсти! - відповідає білява дівчинка.

- Правильно! Вони дуже люблять їсти, ходять завжди голодні. Серед них є Ковбасюк та Шкуряк. Є ще Ля Сосис. Його господинею була викладачка французької мови. Також безхвостий, грубий Сордель. Є ще Шпондер й сам Хавчик. Дуже худий кіт. Їсть багато, але завжди голодний. Також не забуваємо про кішечок Жоржинок. Їх господиня поїхала в Італію та залишилася там жити. Любила все італійське, а також пісню "Івету, Лінету,

Лізету, Жанету, Жоржету". Всі вісім кішечок вона назвала такими іменами. Вони схожі одна на одну, лише плямками відрізняються. Є рудий кіт, сірий, кіт-альбінос, а також є кіт-коментатор. А чого він такий?

- Самі дізнаємось, коли прочитаємо, - відповідає дівчинка.

- Тому що цей кіт постійно патякає, - пояснює Галина. - Все, що не бачить, все коментує. Тільки десь зупиняються коти, він каже:

"Привіт, з вами коментатор Чорний кіт і зараз ми вам розкажемо...". До речі, діти на інших презентаціях запропонували мені у продовженні книжки влаштувати цього кота на "Мяу радіо". Що ж вирішила, так і зробити. Є коти танцюристи. Від них багато що залежить в цій книжці. Бо потім вони навчать танцювати всіх котів. Є Степко, Хвостуля, Вертун, Робокоп, Брейкер, Пушинка.  Майже всі коти отримують назву вже по ходу оповідання.

- Книга розпочинається тим, що одного дощового вечора 36 і 6 котів опинились на вулиці, - розповідає Галина. - Зазвичай вони ночували у підвалі одного будинку. Та цього разу господарі змінили двері й тепер нема, де бідним котам приткнутися. Розумний Бубуляк вирішив, що потрібно проситися лише на одну ніч. Хтось пустив чутку, що на першому поверсі живе жінка, яка любить котів - пані Крепова. Та насправді вона їх не дуже й то любить. Коти просяться до пані Крепової. Але та пускати їх не хоче. Жінка, стоячи на порозі, міряє температуру. Градусник показує 36,6. Діти, це нормальна температура для людини?

- Таак!

- А яка ж тоді ненормальна?

- Сто п'ятсот мільйонів, - кричить хлопчик.

- Ну, так от. Температура в пані Крепової нормальна. Тоді коти починають їй говорити, що їх же 36 і 6 коти, а не 42, а це якраз нормальна кількість котів. Вони кажуть, що все залежить від того, як ти ставишся до якихось реалій. Жінка не піддається. Раптом пані Крепова несподівано промовляє:

 "- Ну ,добре 41. А хто ж у вас 42-й?

- 42-га, - виправив Голота. - 42-га у нас кішка Сфінкс.

- І де ж вона є?

- Річ в тім, - крутиться Кутузов. - Що зовнішність баронеси дещо екзотична. Вона зазвичай викликає здивування у непідготовленого глядача. Та що там здивування?! Своєю появою кішка Сфінкс може викликати справжній культурний шок. Але зовнішність — річ оманлива. Душа її котяча навіть дуже красива. Баронесо! - покликав її Кутузов. Рожева сірка лапка, вкрита хвилястою шкуркою, вистромилась з-за рогу. За нею виникла котяча морда з настовбурченими великим вухами. Друга лапка так само нечутно ступила на доріжку. Баронеса зупинилась, примружившись від світла. Голомоза, зморшкувата, із запалими щоками, зі складками на тонкій шиї, її довгий хвіст був теж цілковито лисий.

- Холодно у вас тут. Протяги, - зіщулившись, промовила баронеса. Зупинила погляд на пані Креповій. Потрусила правою лапкою, потім лівою. - Так і застудись можна.

- Та це ж лише тут, на сходах, холодно, - несподівано заметушилася господиня. - В хаті тепло. Прошу до хати, баронесо! Прошу! Всіх запрошую! - і повернувши розпашіле обличчя до Кутузова з Голотою, піднесено прошепотіла: "Яка красуня!".

Отже, ніколи не знаєш, на що сподіватися. Баронеса мала вийти останньою, бо її поява суттєво зменшували котячі шанси на ночівлю. Це розумів кожен. Зазвичай люди, побачивши баронесу, кривилися. Дехто лякався. Симпатії вона не викликала. А пані Крепова була від неї у захваті. Вона аж руки до грудей притиснула: "Яке диво! Яка краса!". Красунею баронесу не називав ще ніхто".

 Діти продовжують розмальовувати свої маски. Хтось тільки починає малювати вуса кота, хтось вже розфарбовує морду тваринки.

 - Дивіться, який я паровоз намалював! - голосно кричить маленький хлопчик.

Готові маски із допомогою мотузки діти вдягають собі на голову. Без допомоги батьків та авторів книги не обходиться. Починається котяча вистава. Галина Вдовиченко пропонує дітям затанцювати, як це робили герої книжки, й прочитати уривок із "36 і 6 котів" по ролях.

- Найбільше вдалась пані Крепова. Це мій перший досвід роботи з людськими образами, з образами не дитячими, - ділиться Наталія Гайда. - Для мене було проблемою зробити таку жіночку, яка б відповідала характеру героїні. Я згадувала Фрекен Бок. Пробувала різні пензлі, щоб намалювати правильне волосся. З котів дуже смішно було малювати Хука і Джеба, бо вони - такі собі ідіоти.

- Зараз в будь-якій дитячій книзі обов'язково буде один чи два коти. Це дуже виграшна тварина, - ділиться Наталія. - В котах найцікавіше малювати їх динаміку. Якщо за ними довго спостерігати, то можна помітити, як сильно кіт скручується або, як далеко здатен стрибнути. В котах заворожує їх грація, а не те, що вони пухнасті, м'які й муркотливі.

 
Зараз ви читаєте новину «"36 і 6 котів" побували і в Києві». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі