- О, це дівчата з АТО! Я тут з Ради їхав, зайшов подивитись, - художник Сергій Поярков показує на жіночі скульптури Ігора Гречаника "Три грації". Довгоногі оголені жінки тримають в руках по револьверу.
- Ви більше Пояркова слухайте, він вам розкаже, - сміється автор робіт. - Це красиві жінки, а озброїв їх, бо вони мають вбивчі погляди.
Роботи виставили на Великому Скульптурному Салоні у Мистецькому Арсеналі. Це вже сьомий арт-форум скульптури. Минулого року захід відмінили через події на Майдані. Цього року на виставці представили 200 нових скульптур 70 українських митців.
Темою цьогорічного форуму обрали "експеримент", тому експозиція дивує різноманіттям матеріалів, які використовують скульптори. Одразу біля гардероба відвідувачів спантеличує інсталяція Анатолія Твердого. У величезну ємність з водою він поклав скульптуру - жовту голову чоловіка, а над нею повісив люстро. Згори у ємність весь час капає вода, створюючи цікавий оптичний ефект - відображення у дзеркалі мінливе і гіпнотизуюче.
- Добре, що у нього ніс не у воді, є надія, що це не труп, - чую думки вголос одного із відвідувачів. Назви цієї інсталяції так і не знаходжу.
Кілька митців використали для своїх робіт цілком побутовий матеріал - будівельну сітку, промислові ланцюги, колючий дріт. Тамара і Олександр Бабаки показали, як сітка творить величезні і водночас невагомі об'єкти, а Харківський скульптор Дмитро Ів приголомшив своїм іграшковим ведмедиком із колючого дроту. "Він уособлює зіпсоване дитинство тих дітей, що живуть на сході України",- пояснює митець. На стіні поруч висить його варіація на тему "чорного квадрата": це спаяні між собою кільця ланцюга, а посередині простріл, дірка від кулі. Скульптор каже, що готував ці роботи до минулорічного Салону, задовго до війни.
Моторошні об'єкти виставив Анатоль Степаненко у проекті "Аккадські песиголовці". Він протягом 12 років збирав вулики диких бджіл у лісах. Кілька штрихів митця, і ці дивовижні природні форми перевтілилися на химерні лики.
Серед більш як 200 скульптур, ефемерний і дуже концептуальний проект Оксани Чепелик можна ненароком пропустити. Її робота "Левіафан" лишилася тільки на фотознімках. Взимку цього року вона створила її під час ленд-арт фестивалю "Міфогенез", який проходив у Вінницькій області. Художниця вирізала півтораметрові трикутні фігури із льоду і розташувала їх півколом посеред озера.
- Поєднати біблейський міф про морське чудовисько і сучасність, виявилося нагальним, - розповідає мисткиня. - Це чудовисько ніби виплило з озера і настовбурчило свої шипи, як загроза, що висить зараз у повітрі.
Скульптурний Салон цього року демонструє нерв суспільного настрою, наші страхи і надії, а також силу мистецтва, яке здатне рятувати і лікувати.
7 
4880
Коментарі