— Я майже як Тарас Чубай. Наспівую свої вірші, тільки потім шукаю музиканта, який перекладе моє мугикання на фортепіано чи гітару. Тому і народжуються в мене пісні значно рідше, — розповідає львівський поет Віктор Неборак, 53 роки. Навесні в івано-франківському видавництві "Лілея-НВ" вийде його збірка "Неборок ДВА".
Там будуть вибрані поезії та 15 нових віршів. Збірку продаватимуть з другим альбомом його музичного проекту "Неборок". Попередня платівка "Страхітливі уродини" вийшла 20 років тому у Варшаві.
— Гурт "Неборок" зібрали у Львові, виступали на різних літературних вечорах. На басу грав Всеволод Дячишин з "Плачу Єремії". На гітарі — Роман Чайка з "Мертвого півня", Тарас Чубай — на перкусії. З нами навіть Руслана Лижичко співала. Не була ще великою зіркою і старанно ходила два місяці на репетиції.
У трьох піснях нового альбому Неборака слухачі почують скрипаля Василя Попадюка. 18 років живе у Канаді. Там його називають українським Паганіні.
— Познайомилися з ним на концерті Олега Скрипки у Львові, — продовжує Неборак. — Василь перед літаком мав лише 20 хвилин у студії. Надягнувши навушники, просто імпровізував. Це відразу підняло наш проект на небачену висоту.
2 
35413
Коментарі