"Желаю каждому рабу проснуться в цинковом гробу" — написав на одному з антипутінських плакатів Антон Мирзін з російської Пермі. Зобразив три труни у кольорах російського прапора. 45 робіт Мирзіна у грудні показали в київській галереї М17 на виставці патріотичних плакатів. Автору загрожують п'ять років тюрми — за публічні заклики до екстремізму. За кілька днів до відкриття кримінальної справи художник виїхав до України.
— Від моменту прийняття рішення про втечу з Росії до посадки у літак минуло 6 годин, — розповідає Антон Мирзін, 36 років, у кав'ярні в центрі Києва. Тримає каталог з плакатами виставки. — Прислухався до інтуїції. Прилетів у Київ 7 грудня, а 8-го був депутатський запит із Держдуми від Хінштейна (Олександр Хінштейн, член провладної фракції "Єдина Росія" у Держдумі. — "ГПУ") до прокуратури Пермського краю. За три дні відкрили справу, мені світить п'ять років. Про умови утримання в російських тюрмах я мовчу, там можуть просто вбити. Перед вильотом до Києва отримав сотні дзвінків та СМС з погрозами фізичної розправи. 11 і 12 грудня приходили до мене додому, перевіряли комп'ютер, перед від'їздом усе видалив. Вдома залишив рідних — батьки, сестра, зять, їхні діти. В Україні почуваюся відносно безпечно, але політичного притулку тут не проситиму. При всій повазі до вашої країни, на жаль, у вас немає кордону на сході. Через нього ідуть агенти, тітушня, кілери і тому подібне. Є сотні відморозків, яким не подобаються мої плакати.
У Росії вас називають русофобом, який закликає вбити колорадів. Чим ваші роботи розлютили російську владу?
— Найбільш скандальний плакат — з колорадськими жуками. В ефірах на російських каналах його називають "Убей колорада". Хоча слова "колорад" там немає. Просто зобразив жуків, що повзуть до куща картоплі. Напис "Не проходи мимо — убей". Один із перших проукраїнських плакатів був "Зелена людина на…й з України". На багатьох пишу слогани українською. Перед цим раджуся з друзями-українцями, щоб підказали, чи правильно написано. Для позначення України використовую тризуб як вила — насаджую на них орла, жовто-сині кольори, силует Криму. Для Росії — ведмідь, хрести як символ смерті, труни. Для Новоросії вигадав такий образ — хряк як інородне тіло.
Через що російські правоохоронні органи стежили за вами?
— Антипутінські плакати роблю два роки. Виставляю в інтернеті на своїй сторінці. Це хобі, політична віддушина. 2013‑го мені почали дзвонити з центру з протидії екстремізму в Пермському краї. Викликали на розмову, завели адміністративне провадження, на тому все й скінчилося. Не очікував, що зараз мої роботи викличуть такий фурор у російських ЗМІ. Мої плакати внесли до книги злочинів українського фашизму — в комітеті Держдуми є і такий документ. Вони зовсім здуріли — це ж просто картинки. Можливо, якби не виставка у Києві, мене й досі не чіпали б. Виставка в одному з найбільших арт-центрів Києва — це ляпас Росії. Вони не могли залишити це просто так. За участь грошей не отримав, бо продаж плакатів був благодійний. Зате заробив репутацію міжнародного терориста. Тепер російська влада хоче оголосити мене у міжнародний розшук.
Чого хочете досягти своїми плакатами?
— Знищити радянську реальність. Маю плакат, де чоловік відбійним молотком розбиває червону зірку — це ілюстрація до цієї мети. У Росії більшість — генетичні раби. Живуть у постійному страху. Стукачество — норма. Ось посварився я з кимось, мною зацікавилися органи, той відразу зливає всю інформацію про мене, приватні розмови. А потім каже: так йому і треба, догрався, договорився. В Росії треба боятися навіть сусідів, бо потенційно кожен може на тебе настукати. В Україні дихаєш вільніше.
2 
35413
Коментарі