87 кінострічок взяли участь у конкурсі 46-го Міжнародного кінофестивалю "Молодість".
Серед них не було жодної української. Вітчизняних режисерів-дебютантів відзначали в "національній програмі".
Переможців нагородили 29 жовтня в київському театрі ім. Івана Франка. Із 22 по 30 жовтня у столичних кінотеатрах показали 295 стрічок.
— У цю хвилину я думаю про Олега Сенцова. Наш фільм — про толерантність і свободу. Воля художника може бути обмежена тільки моральною та естетичною свідомістю, — каже польський актор 70-річний Анжей Северин. Картина "Остання сім'я", у якій він виконує головну роль, отримала гран-прі цьогорічної "Молодості" — "Скіфського оленя" й $10 тис. Зняв стрічку 32-річний режисер Ян Матушинський.
Ідучи на сцену, Анжей Северин знімає людей у залі на мобільний телефон. В "Останній сім'ї" грає художника, який конфліктує з рідними та комуністичною владою.
— Наше чоловіче журі обрало найкращою прекрасну стрічку про природу людських стосунків, — говорить голова міжнародного журі, канадський режисер 42-річний Дені Коте. — Коли дійшли до гран-прі, всі члени журі сказали: "Остання сім'я". В інших номінаціях теж не мали серйозних суперечок. Конкурсні роботи були різні і за стилем, і за географією. Всі картини-переможці мали сильні сюжети.
— Я був так вражений стрічкою "Остання сім'я", що готовий був іти писати сценарій свого наступного фільму. У ній багато гумору й мудрості. Історія надихає, — говорить 28-річний Бен Шеррок із Шотландії. Торік він отримав нагороду на "Молодості" за картину "Пікадеро". Нині сценариста й режисера запросили до участі в міжнародному журі.
— Фільм "Остання сім'я" — сильна робота. Я назвав би її найбільш незвичайною на конкурсі. Мистецтво змушує великих художників зневажати почуття рідних людей. Ці дві теми — родинні стосунки і процес творчості — поза часом, — говорить кінокритик 36-річний Олександр Гусєв. — З'явилося багато фільмів на злободенні теми. Тривожна політична ситуація впливає на молодих кінематографістів. Знімають картини про гарячі точки, біженців, нетерпимість до емігрантів. Українські режисери перестають бути відірваними від реальності. Вітчизняні кінематографісти нарешті навчилися показувати заекранну реальність. Межа між тим, що відбувається на екрані, і тим, що чекає глядача за дверима кінотеатру, стирається. Перемога стрічки "Кров'янка" в "національній програмі" — доказ цього.
Приз глядацьких симпатій отримала дансько-ісландська робота "Кам'яне серце" Ґудмундура Арнара Ґудмундссона.
У конкурсі кінофестивалю були кілька експериментальних номінацій, зокрема конкурс фільмів тривалістю 1 хв.
Цього року на фестиваль заявки прислали понад 2500 стрічок. Торік було 600.
— Для фільмів не було тематичних обмежень. Присилали різні, але молодь все ж таки живе почуттями — як шукати свій шлях у житті? Першу роботу? Українські режисери часто звертаються й до теми АТО, й до теми порозуміння між Сходом і Заходом. Такі картини знаходять відгук у глядача. Було важко розмістити людей на фільмі "Мустафа" про Мустафу Джемілєва, — каже генеральний директор "Молодості" 66-річний Андрій Халпахчі. — Нині організувати кінофестиваль було важко, як ніколи. Через брак коштів. Та маємо найсильнішу програму за всі роки.
1 000 000 євро коштує в Україні зняти повнометражний фільм, що становить майже 27,8 млн грн. Про це розповів голова Держкіно Пилип Іллєнко, 39 років.
— У цю суму не входять витрати на рекламу. Якщо запросити відомих акторів, буде дорожче. У бюджеті на наступний рік заклали 500 мільйонів гривень на підтримку кіновиробництва. Куди підуть гроші — залежить від конкурсного відбору. У нещодавньому перемогли багато повнометражних ігрових фільмів, розрахованих на масового глядача. Уперше до переліку потрапив фільм жахів, — каже Пилип Іллєнко.
Найкраще кіно має Казахстан
— Більшість стрічок, які оцінювали на "Молодості", вже демонстрували на міжнародних фестивалях у Каннах, Берліні, Венеції. Мало нових імен і мало відкриттів. Фестивалі останнім часом запрошують молодих режисерів, яких уже відзначили впливові конкурси. Уже знаєш, чого від них чекати. Я зрозумію організаторів — хочуть показати своїй аудиторії найкращі світові новинки, — говорить іранський режисер 54-річний Мохаммед Аттебай. Він — член міжнародного журі фестивалю "Молодість". Розповідає про рівень кіно у себе на батьківщині.
— В Ірані за останні 10 років виросло нове покоління режисерів. Суттєво відрізняються від своїх попередників. Країна страждає від міжнародних санкцій. Це зачіпає не тільки економіку чи політику, а й культуру, суспільство. Держава скоротила фінансування на кіно, але кінематограф став розвиватися краще. Цього року зняли 200 фільмів. Не всі ці роботи — шедеври. Це нормально: вісім тисяч фільмів щороку виробляють у світі й тільки 10 відсотків із них доходять до міжнародних фестивалів.
Минуло 47 років після ісламської революції. За цей час більшість іранців навчилися обходити цензуру, заборони. У нас є обмеження, але порівнювати післяреволюційний іранський кінематограф із радянською цензурою не можна. 95 відсотків нашого незалежного кіно критикує іранську дійсність. Нещодавній фільм Асгара Фархаді "Комівояжер" нагородили в Каннах. Дивуються, коли дізнаються, що його зняли в Тегерані.
Стежу, як розвивається кінематограф у колишніх азійських республіках СРСР — Вірменії, Грузії, Азербайджані. Поки що найкраще кіно з-поміж них має Казахстан, хоча там і авторитарний режим. Те ж відбувається і в нас. Дивно: проблеми в економіці, цензура, а кіно, література, мистецтво, театр — розквітають.
3 
35413
Коментарі