Третій президент України 60-річний Віктор Ющенко написав книжку спогадів. Назвав їх "Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам'яті". Презентував 12 квітня, хоча в продажі мемуари з'явилися на початку березня. На "Книжковому Арсеналі" їх продавали по 120 грн. Всі 200 примірників розкупили до того, як Ющенко закінчив автограф-сесію.
Підтримати Віктора Андрійовича прийшли дружина Катерина, донька Віталіна з дітьми та син Андрій. Діти стоять позаду публіки. Після виступу підходять до батька з квітами, вітають і цілують у щоку.
— Я намагався відверто викласти свої думки, — каже Ющенко. — Це була важка праця, бо місяцями з мене випивали три літри крові. Книга починається з мого народження і навіть перед ним відкриваю деякі секрети. Робота в банківській системі, потім праця в Нацбанку, прем'єрство, політична діяльність, парламент, президентство. Повз мене пройшло дуже багато цікавих людей. Але їм я вже присвячу другу книжку. Щось у мене з'явилось друге дихання.
Спогади допомагав писати журналіст та історик 36-річний Олександр Зінченко. Почали рік тому.
— Робота зайняла десь дев'ять місяців. У нас було близько 20 зустрічей. Я приїздив до нього на дачу, мешкав тиждень. Ми разом їздили в гори. Коли він втомлювався — переривали розмову. Максимум, що ми говорили — це 8 годин. Та розмова закінчилась о 23-й. Ми обидва були абсолютно виснажені. Записували довгі інтерв'ю, їх було близько 70 годин, потім помічники все це розшифровували. Після того, як збили текст докупи - Віктор Андрійович олівцем вніс близько тисячі правок. Це були переважно доповнення і зм'якшення деяких моментів. Категорично не виправляв нічого. Найбільша проблема була, щоб книжка не перетворилася на підручник із макроекономіки. Особливо в розділі про Нацбанк та уряд 2000 року. Адже вона мала бути для широкого загалу, а не для людей із докторською дисертацією з економіки.
Зінченко каже, що найважчим був момент про отруєння Ющенка у 2004 році.
— Я попросив його описати свій біль. І Віктор Андрійович сказав таку фразу: "Це коли тобі в спину одночасно в хребці вбивають десятки цвяхів або кинджалів". Я не міг у цей момент зберігати холодні емоції, і ми обоє на кілька хвилин просто замовчали. Він переживав свої відчуття заново, а я відчув цей біль на собі. Було дуже важко.
Мемуари містять 510 сторінок. 64 з них займають фотографії. Тираж книжки — 3 тис. примірників, вийшла в харківському "Фоліо".
4 
35413
Коментарі