— Монетою, яку сам створив, можу і в маршрутці заплатити, — каже художник Володимир Таран, 55 років.
— Але, наприклад, нову 100-гривневу банкноту вже рік як випустили, а не всі продавці її приймають. До того ж пам'ятна монета за номіналом — п'ять гривень, а навіть Нацбанк продає її за 38.
У січні Національний банк України випустив пам'ятну срібну монету "Щедрик", присвячену 100-річчю хорового виконання твору Миколи Леонтовича. Створили її київські художники Володимир Таран, Олександр і Сергій Харуки. Вони — автори третини монет, випущених Нацбанком. Працюють у цій царині вже 20 років.
— Художники виживають за рахунок універсальності. Заробляємо здебільшого дизайном квартир. А монети — це для душі, — розповідає Володимир Васильович. Розмовляємо в нього вдома, в одному зі спальних районів столиці. На стінах квартири — гірські фотопейзажі.
— А це друге моє захоплення — туризм. Як очі починають від роботи з орбіт вилазити, їду відпочити в Карпати. Мій товариш, з яким ходимо в гори, показав ставок-накопичувач. Їх, хоч і поруйнованих, багато ще збереглося. В такому ставку збиралася вода, потім відкривали браму і потужна хвиля штовхала плоти з колодами вниз гірською річкою. Керували сплавом лісу бокораші. Професія героїчна, ризикована, романтична.
Друг каже: то створіть пам'ятну монету на честь бокораша. Так виникла ідея серії про народні промисли й ремесла України. Завдяки їй можна дізнатися походження багатьох прізвищ. Наприклад, стельмах — це той, хто робив вози, сани, колеса. Першу монету присвятили цьому ремеслу. Тут ми хитро вчинили, адже головою Нацбанку тоді був Володимир Стельмах. Затвердив випуск ще шести монет цієї серії.
Художник дістає з шафи свою останню роботу. На монеті "Щедрик" зображені колядники. На зворотному боці — ноти щедрівки й ластівка.
— Шкода, що так і не вдалося переконати комісію Нацбанку видати додатково ще музичну листівку з мелодією "Щедрика". Може, й не ново, але презентація монети за кордоном у такій упаковці була б оригінальною. Іноземному колекціонеру може не сподобатися малюнок. Але коли він почує знайому різдвяну мелодію, до дати, якій присвячена монета, буде інше ставлення. Мало хто знає, що "Колядка дзвіночків" — це обробка народної української пісні.
Закордонні монетні двори активно рекламують свою продукцію. Кожен витвір має дивувати. Поляки зі шкіри пнуться, аби бути кращими. Нещодавно випустили кулеподібну монету. Дивують переважно технологіями. Тема — яка завгодно. Через один шведський монетний двір колись вели переговори з острівною державою. Головне — аби на монеті була назва країни. А що тема малюнка українська, їх не хвилювало.
Володимир Васильович каже, що не дуже любить створювати монети до офіційних дат.
— У Нацбанку донедавна панував нещирий раціоналізм щодо цього. Якщо річниця Незалежності — ліпити на монету Верховну Раду. Воювали з комісією, аби на монеті "70 років Перемоги" не було слів "Велика Вітчизняна" і років "1941–1945". Для українців ця війна почалася 1939-го. Довелося голову Інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича долучити і спільними зусиллями внести правки.
За всієї політичної закритості Білорусі мене, наприклад, приємно дивують художні образи на їхніх монетах. На "65 років визволення Білорусі" з одного боку — маленька дівчинка. Її бачимо з висоти, де пролітає журавель. На іншому боці — відоме зображення розплавленого у вогні годинника з Брестської фортеці.
Зараз із братами Харуками хочемо створити альбом ескізів усіх наших монет. Шкода, якщо гарні ідеї пропадуть. Адже беремо участь майже в усіх конкурсах Нацбанку. Вже знаємо, як подаватимуть кожну тему інші художники, маємо в арсеналі ескізи — від традиційного до модернового. Ми незручні тим, що весь час тиснемо. Хочемо йти в ногу з усім світом, створювати щось нове. Але в Україні не всім цього хочеться. Їм потрібен спокій.
4 
35413
Коментарі