— Шерешевський, мені доведеться ще раз на твою виставку прийти, бо зараз картини неможливо побачити! — директор Національного музею російського мистецтва 57-річний Юрій Вакуленко вітається із художником Владиславом Шерешевським. У столичній галереї "Мистецька збірка" 18 березня відкрилася його виставка "Піпл", що в перекладі з англійської — "Люди". У двох залах і коридорі галереї розвісили 19 полотен.

— У Шерешевського ніколи не можна розгледіти картини на відкритті виставки — кількість гостей зашкалює, — каже Юрій Вакуленко. — Зараз тут таке місиво робіт і людей, що можна назвати "піплєц"! Його полотна, як завжди, красиві й іронічні. Не треба навіть читати назви, щоб зрозуміти, які з них про Росію. Навіть картини знаменитих російських митців у нашому музеї по-різному відображають російську й українську дійсність. Коли пишуть Україну — там красиві дівчата, радісні кольори. Росію — бурлаки, діти тягнуть домовини, комусь відтинають голову.

— Задумував цей показ під назвою "Малі голландці — крупні форми", — розповідає 51-річний Владислав Шерешевський. — Восени був у Гаазі з виставкою. Перевіряв місця, де засудять і стратять нашого головного ворога. Пройшовся музеями — подивився роботи голландських художників XVII–XVIII століть. Там сцени пиятики, гулянки, кабаки, карти, бійки. Подумав — не завжди Голландія була така пристойна, як тепер. На цій виставці багато картин про Росію. Зокрема, "Східна медицина" — показує на полотно навпроти. На ньому кілька чоловіків тримають художника Сальвадора Далі. Один щойно вирвав йому зуб. — Нашого європейця Сальвадора Далі хочуть зробити беззубим, подібним до себе. Таким чином намагаються його приземлити.

Поруч картина "Свет души или х… й на вилке". На ній компанія за столом. Один грає на гармошці, інший — тримає на виделці сосиску. Поруч жінка — у неї із пазухи ллється світло. — Це також про Росію. Вони так багато говорять про свій "русский мир", відкритість, а насправді, це просто "х… й на вилке", — пояснює художник. — Закінчив цю серію полотном "Град". Назва неоднозначна. Діти злякано дивляться вгору на небо. Чого вони бояться — граду як явища природи чи як зброї — незрозуміло. Знаковою є робота "Ще не вмерла. 2". На першій "Ще не вмерла" бабуся молодша, посміхається. Тут бабуся старша. Вона вже все пережила, бо цю картину створив восени після Іловайська. Отак ми й вивчатимемо історію — по бабусях Шерешевського.

— Ви знаєте, що написано в майстерні Шерешевського? "Художник от Бога", — каже Микола Журавель, 55 років. Стоїть у кутку галереї на милицях. Нещодавно зламав ногу на прогулянці. — У цій фразі іронія і правда, як і на його полотнах. Мені дуже сподобалася картина "Борщ". Вона про дітей Донбасу — їх годує борщем український солдат.

×