— Ты сколько фужеров выпила? Один? Бери еще! — каже подрузі жінка у довгій золотистій сукні з паєтками. У холі Одеської опери розливають шампанське. Жінки фотографують одна одну на мармурових сходах.
Розпочинається церемонія нагородження переможців VII Одеського міжнародного кінофестивалю.
— Реакція публіки дуже слабка. Половину людей на червоній доріжці тут ніхто не знає. Масовка — швидше просто перехожі, а не шанувальники кіно, — каже харків'янин Данило Штангеєв, 25 років. — Ми були тільки на фільмі "Я, Деніел Блейк". Хотіли побачити "Франкофонію" Олександра Сокурова, "Гніздо Горлиці", "Моя бабуся Фанні Каплан". Приїхали спеціально для цього. Але всі квитки розкупили ще тиждень тому.
Одеситка Наталя Маєрова, 28 років, з подругою розглядають гостей на червоній доріжці.
— Я в этом году на фестиваль не ходила, — каже Наталя. — Ничего достойного в программе не увидела. "Джульетта" Альмодовара — одна из ярких премьер, но прочитала, что отзывы о ней — не очень. Посмотрю потом некоторые фильмы в интернете.
Найкращою українською стрічкою журі назвало "Гніздо Горлиці" режисера Тараса Ткаченка. Переможцю вручили "Золотого Дюка" і 50 тис. грн.
— Щороку заробітчани надсилають додому 14 мільярдів євро. Вони — наші найбільші інвестори. Може, українська економіка тому й не рухнула. — каже Тарас Ткаченко, 40 років.
"Гніздо горлиці" вийде в український прокат у листопаді.
Нагороди за найкращу акторську роботу отримали виконавиці головних ролей у німецькій стрічці "Привіт із Фукусіми" — Розалі Томас і Каорі Момої. Найкращим режисером визнали француза Ксав'є Серона. Він зняв чорну комедію "Смерть від смерті".
Найкращим фільмом кінофестивалю стала картина "Незаконні" румуна Адріана Сітару.
10 тис. євро і гран-прі отримала стрічка британської режисерки Чанії Баттон "Хто палає, палає, палає". Головний герой фільму помер і залишив своїм подругам відеозвернення. Просить розвіяти його прах у чотирьох куточках Британії. Дівчата беруть урну з попелом і вирушають у подорож.
Після показу конкурсних програм фестивалю глядачам пропонували поставити фільмам оцінки — від одного до п'яти балів.
— Англійську картину оцінив на відмінно. Акторки — красуні, грають добре, — говорить програміст 32-річний Назар Гірич. — Сподобались і білява, і чорнява. Серед серйозних і депресивних фільмів конкурсу цей — найбільш сексі.
Після вручення нагород гості виходять на подвір'я театру. Тут стоять столи з наїдками. Найдовша черга — до устриць.
"У нас немає класних режисерів і акторів"
114 фільмів із 36 країн показали на цьогорічному Одеському кінофестивалі. З них 36 — українських.
— Одеса — найкращий майданчик для українського кіно за останні роки, — розповідає кінокритик Ярослав Підгора-Гвяздовський, 41 рік. — Отримали понад 300 заявок у національний конкурс. Вибрали з них п'ять повнометражних і 21 короткометражний фільми. Дебютна стрічка Тараса Ткаченка "Гніздо горлиці" залишила приємне враження. На його адресу чув добрі слова і від тих, хто українське кіно зазвичай лає. Були і марні надії. Зокрема документальна стрічка "Холодний Яр". У фільмі нічого не сказано, що це місце на Черкащині втілює історію визвольного руху. Людина, яка не знала про Холодний Яр до цього документального фільму, нічого не дізнається й після нього.
Стрічки національного конкурсу не можна порівняти з міжнародною програмою. Загальний рівень професійності не зростає. Причина відставання — у системі кіновиробництва. У нас роками все базувалося на минулому, а світ йшов уперед. Тепер у нас є обладнання, гарні оператори і технічний персонал, але немає класних режисерів і дуже мало добрих акторів. Трапляються хороші фільми, але вони поодинокі, це — не система.
Але серед режисерів цього року були відкриття — Наріман Алієв і Тарас Ткаченко.
8 
35413
Коментарі