17 емалей представив київський художник Олексій Коваль на виставці "Лінії життя". У столичній галереї "Триптих Арт" вона тривала з 14 по 26 січня
Зобразив дівчину із зав'язаними очима. Вона не бачить, що робить. Розплітає клубок життя, нитки долі. Для мене біла площина, по якій цей клубок сплітається у квіти, – як зоряне небо, хата, космос. Це – тло, на якому виплітається життя. Дівчина – це ми. Всі ці квіти – те, що в нас у душі. Залежно від того, що маємо в собі, такий світ і будуємо. У дівчини зав'язані очі, тому що доля – незряча. Це образ України. Хочу, щоб вона була щаслива, заможна, багата, як ця картина квітами.
Над цією емаллю почав працювати 2013-го, а закінчив за кілька днів до виставки. Доробляв технічні моменти. Задумав картину 2012 року. Перший ескіз зробив 2013-го. На початку 2015-го вже був малюнок. Потім на День Незалежності йшов Андріївським узвозом і побачив, як дівчинка сиділа з клубком ниток. Вона мені підходила образом, поставою. Попросив дозволу її сфотографувати. Для картини придумав їй іншу спідницю й іншу сорочку – автентичніші. На квіти, які виплітає дівчина, надихнули орнаменти українських рушників.
Чорно-білі елементи – обличчя, руки – фотографічні. Сполучення кольору емалі й фактури чорно-білої виглядає контрастно й графічно.
Техніка складна – картини емаллю створюють на міді, сріблі й золоті. Я роблю на міді. Кожна пластина з нанесеним шаром емалі при різних температурах випікається в печі залежно від кольору, який хочу отримати. Загалом така техніка містить 24 процеси. Перший – ескіз. Другий – картон у натуральний розмір: роблю на ньому малюнок. Переношу на мідь. Потім іде травлення: мідь занурюю в кислотний розчин. Згодом вичищаю її, обпалюю, наношу емаль. Залежно від бажаного кольору, її випікають – від одного до 10 разів.
Деякі роботи, як ця, визрівають роками. Коли працював над емаллю із зображенням дерев, рік думав тільки про колір. Вирішував, на якому тлі їх зобразити. Відчував: воно має бути весняне – мрії, сподівання. Потім згадав, як у дитинстві гуляв Андріївським узвозом і було дуже рожеве небо. Зрозумів, що це – воно. У цій серії емалей багато вохри і синього. Бачу Україну саме в такому колориті – вона досить стримана і вишукана. Не багатобарвна. Був у багатьох країнах, можу порівнювати.
Коментарі