Блог
Четвер, 03 травня 2012 19:23

"Сучасні українські письменники - повні банкрути. Найвеличніший - Янукович"

Як прожила перший день у книгарні нова поетична збірка Сергія Жадана "Вогнепальні й ножові"

- Сьогодні тільки отримали Жадана, - адміністратор київської книгарні "Є" Катерина переступає розкидані картонні коробки від книжок. Опівдні в понеділок 23 квітня виставляє на полицю новинок збірку віршів "Вогнепальні й ножові". Позаду цінник - 32,85 грн. Книжка вийшла накладом 10 тис. примірників у харківському "Клубі Сімейного Дозвілля".

13.15

- Прийшов за новою книжкою Олександра Бойченка "Мої серед чужих", - до промо-столика підходить колишній держслужбовець, пенсіонер 60-річний Іван Кругляк. Ліктем спирається на складені поряд примірники "Музею покинутих секретів" Оксани Забужко. - А тут бачу - нові вірші Жадана лежать. Як же збірку живого класика оминути. Колись Андрухович сказав про нього: "Це наш український Рембо". Він такий само щирий. Молодь його читає, бо дуже добре відчуває фальш і щирість. Жадан не займається вишивкою - тобто, ремеслом. Це Марія Матіос вишиває. Вона непогана письменниця, але її письмо традиційне, архаїчне. А Жадан пише кров'ю. Мені здається, у цей час він мучиться. Може, вживає алкоголь або якусь наркоту. Поезія не в тому, щоб заримувати вірш. Графомани он як римують. Поезія - це несподіване бачення речей, яке хвилює. Жадан дістає до печінок. Юрій Андрухович теж класно пише, але в нього відчутна добра європейська реміснича дисципліна. Він любить слово й воно відповідає йому взаємністю. Якщо Андрухович добрий європейський раціоналіст, то Жадан - спонтанний. Здалося, у нових творах став менше матюкатися. Зараз збірку не купуватиму, не маю при собі грошей.

16.23

21-річний студент-математик із Київського політехнічного інституту Антон Мокрогуз тримає під пахвою "Вогнепальні й ножові".

- Спеціально прийшов за збіркою Жадана. Деякі вірші з неї зустрічав у інтернеті. Не читаю сучасних авторів, люблю класиків. Останнє, що гортав - вірші Персі Біші Шеллі. До верлібрів ставлюся нормально. Головне, щоб вірш перевернув душу. Хоча американець Роберт Фрост казав: "Писати верлібри - як грати в теніс із опущеною сіткою". Мав на увазі, що поет може змахлювати. Уже маю улюблений вірш у збірці, - зазирає в книжку й тихо зачитує: "Він завжди тримав при собі свою втому. Давай, зупиняйся і засинай. Вночі він виходив на берег з дому й дивився, як ніч пливе на Синай".

17. 28

- Я теж із Харкова. Зависав і бухав із друзями у тих самих андеграундних місцях, що й Сергій Жадан, - каже 22-річний студент Олександр Кошкін. Вивчає археологію у Києво-Могилянській академії. На презентацію прийшов за півтори години до початку. - Колись Жадан працював у харківському літературному музеї. Там досі збирається творча неформальна молодь. Коли в Сергія були скрутні часи, він жив у музеї. Спав на канапі, яка, за легендою, належала Павлові Тичині. Мій і його Харків у багатьох місцях перетинаються. Також ми обидва україномовні, а в Харкові багато українофобів. Щоб говорити в нас українською, треба бути сильним. Якось у Польщі спілкувався зі студентами-україністами. Харків вони знають завдяки віршам Жадана й тому, що там розстріляли польських офіцерів.

Олександр Кошкін отримує щомісяця 720 грн стипендії. Усі гроші витрачає на харчування.

- Щоб купувати літературу, доводиться в чомусь собі відмовляти. Але готовий жертвувати заради живої паперової книжки, яка ще пахне після друкарні, яку підпишу в автора. Хоча маю і електронну.

Олександр сідає й розгортає придбану збірку Жадана. На презентацію сходяться перші читачі. Нардеп Олесь Доній сідає в третьому ряді. За годину збірка зникає з полиць. За перший день продали понад сотню примірників.

18.46

- Відчиніть вікно повністю! Нема чим дихати! - гукає із зали жінка.

Сидячих місць бракує. Читачі стоять в обох залах книгарні. Сідають на сходи при вході, щоб краще бачити сцену.

Під аплодисменти, тупіт і крики до мікрофону підходить Сергій Жадан.

- Це перша книжка, яка мені повністю подобається. Мабуть, після цього треба кинути писати, щоб не зіпсувати своїх вражень про заняття літературою, - каже поет і береться читати зі збірки.

- Малий сидів так довго, що змінилася Конституція. І всі його жінки народили й пустили корені. Його адвокат перебрався до Штатів, прокурор - до Турції. І лише він сидів собі, як на вахті - пійманий, але не скорений.

Читаючи, похитується. Жести нагадують рухи реперів.

- Наступний вірш присвячую Харківському велосипедному заводу. Торік робили велоекскурсію Харковом. Із заводу приїхав колоритний чоловік на велосипеді "Україна" на прізвище Бродський. Подивився на нього й питаю: "Ну що, "Україна" для українців?" Він спочатку не зрозумів, а потім сказав: "Хорошо, я принимаю вашу шутку". Виявився милим інтелігентним чоловіком і розказав про будні велозаводу в 1950-х.

20.09

- Запитайте мене про творчі плани, - просить Жадан.

- Які у вас творчі плани? - після паузи вигукує хтось із зали.

- Несподіване питання. Дописую нову повість і почав роман.

- Чому в збірці так мало Донбасу?

- Це пом'якшений варіант книжки. У книгарнях Донецька й Луганська Донбасу більше, - робить ковток коньяку з пластикового стакана.

Поезія - це несподіване бачення речей, яке хвилює. Жадан дістає до печінок

- Що думаєте про гонорари Віктора Януковича?

- Є на що рівнятися. Тепер думаю, може, даремно видав збірку в "Клубі Сімейного Дозвілля", - сміється. - Мабуть, треба було в Донецьку друкувати. Гонорари й тираж були б більші. Головне, цільова аудиторія моя. Приємно, коли є сильний лідер, на якого можна орієнтуватися.

- Як ставитеся до двомовності в Україні?

- Я - за тримовність. Завжди відстоював інтереси кримських татар. Спочатку треба вирішити проблему з ними, а потім думати про інше.

- Скільки мобілок викинули з початку року?

- Телефони не викидаю. Нещодавно подарували, я його віддав татові. Маю ще один, зараз намагаюся його прилаштувати. Мобільний зв'язок надзвичайно заважає творчості. Користуюся ним тільки коли маю справи й від мене залежить чиясь доля. Тоді змушений іти на компроміс.

20.23

Жадан прочитав майже всі вірші з нової збірки. Тричі просить працівників книгарні принести попередню - "Лілі Марлен". Виявляється, її розкупили. Поет дістає електронну книжку в коричневій обкладинці, найновіші поезії читає з неї.

- "Свобода, або Два бердичівські євреї", - оголошує назву. Зал регоче. - Як вас смішить слово "свобода".

Свобода тримається на трьох китах:

ринок, демократія і кулі в животах.

Іноді просто на кулях в животі.

Зараз розповім, як це буває в житті.

Герої епопеї,

два бердичівські євреї,

креативили в Голландії

фінансові ідеї:

береш кредит,

купуєш аудит,

і хай доводять, хто з вас бандит.

21.14

"Для нормальної ніжинської баби" просить Жадана написати на збірці 18-річна Оксана Іващенко. Після неї чотири подруги-філологи з київського університету Шевченка по черзі фотографуються з поетом і підписують одну на всіх книжку.

- Забрали останню, - каже 18-річна блакитноока блондинка Анна Гусаченко. - Проза Сергія Жадана мені менше подобається. Там він багато пише про 1990-ті. Я тоді тільки народилася й не знаю тогочасних проблем.

- Ми так хотіли, щоб він прочитав наші улюблені вірші, - ображено кажуть разом дівчата й показово надувають губи. - Дуже любимо "Навіть, якби ти покинула ці міста". Попросити не наважилися.

- Як сприйняли новину, що письменник одружився?

- Серйозно, одружився?! - хапається за обличчя Анна Гусаченко.

- Не плач! - сміються і гладять подругу по плечах студентки.

- Жадан одружився, зате є Андрій Любка. Він ще неодружений. Нас четверо, але ми дружимо, тому зможемо його поділити. Так само, як доведеться ділити збірку Жадана.

Неподалік у черзі стоїть 27-річний поет Павло Коробчук.

- Жадан підтвердив якість своєї поезії, розвинув стиль. Він змінився настроєво - став спокійніший. У віршах з'явилася легкість і особливий об'єм. Враження, що після крапки вони ще тривають.

21.58

- О, мій улюблений "жигуль", - Сергій Жадан виходить після презентації у двір книгарні "Є".

На обліпленому мокрими пелюстками вишні капоті сірих "Жигулів" розливають коньяк. Хтось розриває пакет із цукерками з нугою. Поет Олег Коцарев співає пісню Lady Gaga "Алехандро". Дівчата просять тихіше, бо пенсіонери не раз виходили сваритися. Діляться рецептами плову й згадують татарське вино на Карадазі. Письменниці Світлана Поваляєва, Євгенія Чуприна, Анна Малігон обговорюють, на чиї книжки писатимуть рецензії сьогодні вночі.

- Жадан, що в тебе в сумці - членський квиток Спілки письменників? Ти член Спілки письменників? - питає хтось із натовпу.

Поет віджартовується:

- Я не член спілки, я - мозок.

"Сучасні українські письменники - повні банкрути. Вони можуть тільки посипати собі голову попелом. Найвеличніший у нас письменник - Янукович. Усі вони - безвідповідальні. Були талановиті, але профукали свій талант. І ніхто їх особливо не читає. У їхніх текстах немає нічого про те, що не тільки Україна, але й Європа загинається. Хіба вони мають якусь відповідальність? Пишуть про соціалізм всяку муру. І Жадан зі своєю соціальною поезією, у якій нічого немає. До нього завжди була критична за те, що він грається своїм урбанізмом. У Жадана все політкоректне. Крім Забужко, у нас зараз ніхто не здатен писати високу літературу"

Роксана ХАРЧУК, літературознавець, 48 років

Зараз ви читаєте новину «"Сучасні українські письменники - повні банкрути. Найвеличніший - Янукович"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Новини партнерів
Голосів: 1804
Голосування
Як вплине новий депутатський склад на роботу парламента?
  • Це буде найкращий парламент за часів незалежності. Працюватиме продуктивно
  • Пройшли багато неадекватів і популістів. Знову буде одна балаканина і бійки
  • Цей парламент зможе реформувати Україну в європейську країну
  • Все будуть і надалі вирішувати олігархи. Депутати тиснутимуть кнопочки
  • Цей парламент не протримається і року: надто непрофесійний
  • Мені байдуже
Переглянути
работа в Харькове офис-менеджером sinoptik.ua