14 січня в український прокат вийде новий фільм 52-річного Квентіна Тарантіно "Мерзенна вісімка".

Вестерн розповість історію восьми людей, які опиняються в одному приміщенні в засніженому американському штаті Вайомінг. Серед них мисливець за головами, дівчина-вбивця, яку мають стратити, колишній солдат і ковбой. Бюджет – 44 мільйони доларів. У світі прем'єра картини відбулася 25 грудня. За кілька днів до того пірати злили її в інтернет. Стрічку встигли завантажити 600 тисяч разів.

Серед них були і українські кінознавці

 

Антон ФІЛАТОВ, 27 років, кінокритик

Прем'єра кожної стрічки Тарантіно – це криваво-червона дата в календарі для всіх справжніх кіноманів. В останніх своїх режисерських роботах "Безславні виродки", "Джанґо вільний" і "Мерзенна вісімка" Тарантіно мітить у класики. Його фільми стали масштабніші і пафосніші. Відчувається замашка на те, щоб зафіксувати своє ім'я в усіляких енциклопедіях. Уявіть собі Старий Заповіт, переказаний у стьобній манері ковбоя або гангстера. Приблизно такими і є ці картини. Вічні теми в них підносяться крізь призму кримінальних байок і анекдотів.

На жаль, стрічки Тарантіно не дуже відрізняються одна від одної. Незалежно чи розгортаються події зараз, у Другу світову або в епоху вестернів. У майже кожній картині є стрілянина й ефектні діалоги.

2010-го Квентіну сказали: "За останні 15 років ви не зняли нічого кращого за "Кримінальне чтиво". На що він відповів: "А хто зняв?" Цей діалог залишається актуальним і зараз – після виходу "Мерзенної вісімки".

Як тільки пройшла новина, що фільм викрали й виклали в інтернет, – почалися мої відчайдушні митарства по всій мережі. Три дні й три ночі блукав піратськими сайтами в пошуках якісної версії "Мерзенної вісімки". Шукав фільм, як джерело в пустелі. Коли ­знайшов, то просто посеред робочого дня почав переглядати. Виявилося, водичка в джерелі – з непоганим градусом. Тарантіно продовжив загравати з вічними темами. Рабство, смертна кара, расова дискримінація, кровна помста – всі ці й інші не менш дражливі теми підносяться у фільмі з пафосом чи не Чарльза Діккенса або Льва Толстого. Сюжет розгортається без поспіху, з акцентуванням на деталях. Кожен із персонажів – вартий окремої розповіді. Цей фільм не просто натискає на больові точки американського суспільства, а випускає в кожну з них по обоймі.

Попадання "Мерзенної вісімки" в брудні руки піратів – насправді витончений тарантіновський fuck off усім, хто вирішив заощадити пару червінців на квитку в кінотеатр.

Знаю кента із Софіївської Борщагівки, якого кинули на черговій роботі. Після чого він вирішив заробляти гоп-стопом у підворіттях. Працює сім днів на тиждень. Коли розповів йому, що "нового Тарантіно" можна вже завантажити – відповів, що краще в кінотеатр піде. Заради цього влаштує собі вихідний.

 

Олександр ГУСЄВ, 36 років, кінокритик

"Мерзенну вісімку" скачати встиг. Але поки що не дивився – виховую силу волі. Чекаю на прем'єру. Вирішив спочатку побачити на великому екрані, а потім уже переглянути при написанні рецензії. Скачав на майбутнє.

Щоразу чекаю, тамуючи подих, коли Тарантіно зніме малоцікавий фільм. У мене завжди перед переглядом його робіт погані передчуття. Розвіюються після перших 20 хвилин.

Насамперед люблю Тарантіно за здатність перетворювати маски масової культури на живих людей. Він інтерпретує жанрове кіно не просто цікаво й дотепно, а й наповнює його диханням життя. У нього багато іронії. Водночас це старомодні історії – про добро і зло, про відплату за злочини й нагороду за чесноти.

У "Мерзенній вісімці" жанр той же, що й у попередніх роботах Тарантіно – вестерн. Про "Джанго" він говорив, що це саусерн (southern – південний. – "Країна"), бо дія розгортається на спекотному півдні. А тут буде ностерн (північний. – "Країна"), бо все проходить у засніженому Вайомінгу. Елементи вестерна вперше з'явилися у "Вбити Білла". Потім свою любов до жанру реалізував у "Безславних виродках". А у "Джанго" повною мірою віддав йому належне. Ну, і чекаю в новому фільмі на несподіване використання жанрових штампів, блискучі діалоги, виразні характери. Це залишається незмінним у всіх його фільмах, незалежно від оболонки.

Ігор ГРАБОВИЧ, 47 років, кінокритик

Я не качав піратської версії. Чекаю українського дубляжу. Тарантіно краще звучить українською. Бо із субтитрами не завжди встигаємо читати: дуже швидкі діалоги. Треба дивитися в оригіналі або в українському перекладі.

На цей фільм однозначно варто чекати. Він повністю авторський. Багато говорять, що це – остання стрічка Тарантіно. Можливо, вона буде підсумковою. Цікаво подивитись, як цього разу Квентін подасть свої давні теми й улюблені сюжети. Сподіваюсь побачити й давнього Тарантіно, й нового.

×