четвер, 16 лютого 2017 11:17

Корисно малювати не пензлями, а руками. Відчувати фарби на дотик

Близько двох тисяч учасників антитерористичної операції на Донбасі й понад 255 біженців з окупованих територій пройшли через студію арт-терапії ізраїльського психіатра Альберта ФЕЛЬДМАНА, 49 років. 2014-го він почав займатися реабілітацією постраждалих від війни за допомогою художньої творчості

Після Революції гідності і з початком війни багато людей потребували професійної психологічної допомоги. Суспільство вибухнуло, і стала очевидною необхідність пристосуватися до нових умов. Вирішив організувати реабілітацію біженців із Донбасу та Криму, військових. Проводив тренінги для психологів і психіатрів. Відкрив студії арт-терапії при госпіталях. Сьогодні маємо окрему – в Києві на Львівській площі. Постачаю полотна, ватмани, картон, олійні й акварельні фарби, гуаш, пензлі. Щоб пацієнти виплеснули емоції, мають бачити все різноманіття засобів самовираження. Що більше людина проявить фантазії, то кращим буде результат терапії. Постраждалі від війни відволікаються від проблем, позбуваються негативних переживань. Малюють, що відчувають. Потім пропоную описати зображене. Розпитую про почуття пацієнта під час малювання, що вийшло і чого прагнув. Чому потяг зривається у прірву? Хіба через те, що фарба закінчилась?

  Альберт ФЕЛЬДМАН, 49 років, психіатр, психолог. Народився у російському місті Перм. Отримав освіту лікаря-психіатра в тамтешньому медичному інституті. Згодом – психолога в Московському державному університеті. Переїхав до Ізраїлю 1997-го. Очолював Інститут соціальних і політичних досліджень. Займався розвитком російськомовної преси. Був радником високопосадовців. Досліджував психологію мас, проблему підготовки військових психологів. Уперше побував у Києві 2004 року як спостерігач на президентських виборах. 2008-го переїхав до України. Займається електронним телебаченням, супутниковим зв’язком, проектуванням промислових приміщень, благодійністю. Доктор психології. Директор Інституту соціальних досліджень імені Ґолди Меїр у Києві. Три роки тому почав малювати. Пише історичні детективи. Одружений
Альберт ФЕЛЬДМАН, 49 років, психіатр, психолог. Народився у російському місті Перм. Отримав освіту лікаря-психіатра в тамтешньому медичному інституті. Згодом – психолога в Московському державному університеті. Переїхав до Ізраїлю 1997-го. Очолював Інститут соціальних і політичних досліджень. Займався розвитком російськомовної преси. Був радником високопосадовців. Досліджував психологію мас, проблему підготовки військових психологів. Уперше побував у Києві 2004 року як спостерігач на президентських виборах. 2008-го переїхав до України. Займається електронним телебаченням, супутниковим зв’язком, проектуванням промислових приміщень, благодійністю. Доктор психології. Директор Інституту соціальних досліджень імені Ґолди Меїр у Києві. Три роки тому почав малювати. Пише історичні детективи. Одружений

Що більше різних кольорів використає людина, то більше гормону радості виділиться в організмі. Важливо все: що і як зображено, місце предметів на полотні, їхній розмір, колір, взаємодія між собою. Все це показує картину психологічного стану людини.

Прикладом для України має стати Ізраїль. Воює з початку свого існування (14 травня 1948 року. – Країна). Водночас збудував сучасну державу. В Ізраїлі працюють так звані офіцери "захисту душі". Вони контролюють психологічний стан воїнів із моменту призову.

Першою пацієнткою стала 20-річна активістка Майдану зі Львова. Знімала квартиру в будинку на Хрещатику, де я мешкаю. Більшість сусідів злякалися й виїхали. Квартири здавали в оренду. Дівчина була фотографом. Робила чорно-білі світлини з перших днів протесту. В певний момент відбулося вигорання – через зневіру в перемозі. Робити кольорові знімки відмовлялась. Запропонував їй малювати фарбами поверх фотографій. Використовувала багато червоного й жовтого, що символізувало накопичену всередині енергію. Стала робити колажі. Надала кольору своїм світлинам – і вийшла з тривожного стану. Тим самим додала барви в своє життя. Зараз працює графічним дизайнером.

Мати-одиначка працювала головним бухгалтером на сільськогосподарському підприємстві на Луганщині. Війна змусила перебратися з двома доньками до Києва. Жінка переживала кризу невизначеності і страх за майбутнє дітей. Однак у неї не зникло почуття радості. Вона в яскравих кольорах зображала улюблені квіти. Похмурих відтінків і сюжетів уникала. За короткий час створила кілька цікавих робіт. Зрештою змінила професію – виготовляє батики, хустки, скатертини.

57-річна вчителька з Волновахи на Донеччині перебралася до Києва. Чоловіка призвали до української армії. Зник безвісти чи потрапив у полон. Син також невідомо де. Донька в Києві працює прибиральницею. Жінка намалювала по чорній фарбі білу фігуру жорстким пензлем. Хто це, чітко не відповідає. Але малювання дало їй стимул жити. Вже не закривається від інших.

Дорослі вміють приховувати свої по­чуття. Але за поєднанням кольорів, розташуванням предметів на полотні можна визначити їхній душевний стан. Роботи ветеранів АТО – обірвані. Зображають вирвані з коренем дерева. Потяг, що прямує у прірву. Птаха, який летить у невідомому напрямку. Або фігури на білому полі. Відірваність від старого життя, дому, непевне майбутнє, вимушена ізоляція – спричиняють у них стрес. Часто малюнки похмурі, одного кольору. Дехто, навпаки, зображає тонкі деталі. Занурюється у роботу й тривалий час пише одну картину.

Працюю над посібником з арт-терапії. Пропоную 27 методик. Серед них – "кольорових плям", малювання сухим листям, у воді. Для останньої в лоток із водою додають кілька крапель гуаші. Пальцем виводять візерунки. Потім усе можна змішати й почати заново. Дехто боїться малювати пензлями і фарбами. А тут усе простіше.

Малювання по чорно-білій фотографії фарбами дозволяє змінити картинку. ­Дехто домальовує посмішку, вуса, одяг. Коли поруч зображають іншу людину, це говорить про потребу у спілкуванні. Пацієнт має показати те, чого йому не вистачає в житті. Арт-терапевт – підштовхнути до ідеї й допомогти інтерпретувати малюнок.

Арт-терапія – це процес перетворення думки у щось, що можна помацати. Корисно малювати не пензлями, а руками. Відчувати фарби на дотик. Тоді досягається потужний лікувальний ефект.

Запорука психічного здоров'я суспільства – існування щасливих людей у ньому. Такою особистість стає через самовираження. Знаходження колективу однодумців. Раніше існували клуби, палаци культури, гуртки. Зараз люди замкнуті. Арт-терапія допомагає вирішити цю проблему. До нас приходять переважно люди у віці за 35 років і діти. Найстаршому учню – 90. Вирізає скульптури зі сторінок книжок.

  Картину ”Лети…” Альберт Фельдман написав 2015 року. На свято Песах є традиція – випускати птахів на волю. Вона символізує євреїв, що вирвалися на свободу з єгипетського рабства
Картину ”Лети…” Альберт Фельдман написав 2015 року. На свято Песах є традиція – випускати птахів на волю. Вона символізує євреїв, що вирвалися на свободу з єгипетського рабства

Психологічна терапія за допомогою живопису виокремилась у 1930-х. Тоді зародився напрям ар-брют (від французького аrt brut – грубе мистецтво. – Країна). Це "необрамлене" мистецтво непрофесійних художників. Серед митців цього напрямку – душевнохворі, люди з інвалідністю, ув'язнені. Термін 1945-го запровадив французький художник Жан Дюбюффе. Зібрав колекцію картин, малюнків і скульптур таких людей. Роботи спонтанні, без дотримання живописних канонів, перспективи. Реальне і фантастичне в них переплітаються. Хворі з божевілень творять без думки про продаж своїх робіт. Критики для них неважливі. Байдужі й до трендів. Інколи таке мистецтво виявляється художньо цікавим. Дає початок напрямкам у мистецтві. Авангардні течії ХХ століття – ­сюрреалісти, дадаїсти, футуристи – зверталися до ар-брют. З нього народилася абстракція.

Планую створити музей Ар-брют із робіт своїх пацієнтів. Колекціоную, викуповую їх. Уже назбирав понад 200 картин. Деякі мають не лише медичну, а й мистецьку цінність.

У Радянському Союзі арт-терапія до 1970-х була заборонена. Лікувати треба було медикаментами за чітко прописаними вказівками. Але західні віяння, де існувало близько 15 видів арт-терапії, все ж потрапляли у Союз. Це методика аплікації, розмальовок, рисунки кавою. Стали використовувати сухе листя. Жінці в депресії можна виписати пігулки чи відправити до психоаналітика. А можна запропонувати курси декупажу (техніка декорування шляхом наклеювання малюнків на предмети. – Країна).

Синій колір сприяє роздумам

У XIX ст. австрійські й німецькі науковці з'ясували, що можна лікувати кольором і світлом. Психологія й психіатрія тоді лише зароджувалися. Проводили експерименти – наприклад, як поводиться людина в рожевій кімнаті. Як різні кольори діють на її психіку. До 1920-х зрозуміли – колір потужно впливає на мозок. Може змінювати психічний стан. Якщо темна кімната підсвічується фіолетовим, сон міцніший. Синій сприяє роздумам. Червоний збуджує. Жовтий спонукає до активності.

У результаті цих досліджень зародилася арт-терапія.

Зараз ви читаєте новину «Корисно малювати не пензлями, а руками. Відчувати фарби на дотик». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути