вівторок, 21 жовтня 2014 12:30

Четверо психіатрів засвідчили, що я – нормальний
3

Петро ПАВЛЕНСЬКИЙ, 30 років, художник. Народився у Санкт-­Петербурзі, ­Росія. Там закінчив ­Художньо-промислову академію, вивчав монументальний живопис. Працює в напрямку політичного мистецтва. ”Усе мистецтво є політичним. Навіть коли художник ховається за позицію аполітичності. Тим самим визнає, що його все так влаштовує, що готовий не помічати політики”. Заробляє на життя читанням лекцій про мистецтво.  Два роки веде онлайн-журнал ”Політична пропаганда”, де пише про сучасне мистецтво. Торік Павленського назвали найвпливовішим серед російських художників, за версією журналу ”Артгід”.  Як мистецьку акцію ніколи не скоїв би самогубства.  Неодружений, шлюбу не визнає. Має вільні стосунки з жінкою, називає її соратницею. Виховують доньок 6-річну Алісу і 3-річну Лізу.  Хобі не має
Художник Петро Павленський сидить на Красній площі в Москві з прибитими до бруківки геніталіями 10 листопада 2013 року. Неподалік стоять поліцейські, які не знають, як реагувати на оголеного чоловіка   
Під час акції ”Туша” російський художник Петро Павленський заліз оголеним у моток колючого дроту біля будівлі Законодавчих зборів у Санкт-Петербурзі 3 травня 2013 року. Поліцейські розрізали дріт садовими ножицями й витягли художника

"На Красній площі на знак підтримки України повісився художник Петро Павленський" – таку новину 3 вересня поширили провідні російські й українські засоби масової інформації. 

"НОВОСТЬ ОТЛИЧНАЯ, НО ЕСЛИ ЧТО, Я НЕ ПОВЕСИЛСЯ" – ПРОКОМЕНТУВАВ ЇЇ ЗГОДОМ МИТЕЦЬ. РАНІШЕ ПЕТРО ПАВЛЕНСЬКИЙ ЗАШИВАВ СОБІ РОТ І ПРИБИВАВ ГЕНІТАЛІЇ ДО БРУКІВКИ. 19 ЖОВТНЯ ВІДРІЗАВ СОБІ МОЧКУ ВУХА ПІД ІНСТИТУТОМ СУДОВОЇ ПСИХІАТРІЇ ІМЕНІ СЕРБСЬКОГО В МОСКВІ. ТАМ ПОНАД ТИЖДЕНЬ УТРИМУЮТЬ УКРАЇНСЬКУ ЛЬОТЧИЦЮ НАДІЮ САВЧЕНКО. ХУДОЖНИК РОЗПОВІДАЄ ПРО СВОЇ ПОПЕРЕДНІ ЧОТИРИ ТІЛЕСНІ АКЦІЇ

"ШОВ", 23 липня 2012 року

РОТА ЗАШИВ СОБІ ВДОМА. Важко далася перша дірка. Далі було легше. До площі перед Казанським собором в Петербурзі доїхав на таксі, яке викликали друзі. Доки йшов вулицею, прикривав рот серветкою, щоб не привертати уваги. Потім розгорнув плакат перед собором. Простояв на площі з півтори години. Якийсь православний фанатик підійшов і почав проводити біля мене якісь окультні ритуали, мастив рідиною, водив руками. Моє завдання було – не реагувати.

Далі прибула поліція й викликала "швидку". Мене повезли на психіатричну перевірку. Психіатр стала на мій бік – зрозуміла, що і для чого я зробив. Запитувала, я кивав головою. Сказала, що її громадянський обов'язок написати, що я – здоровий, а не вигадувати діагноз. Шов пізніше розпороли. Шрамів майже не лишилося, бо проносив його всього кілька годин.

Акцію спровокувала влада Росії – гучний процес над гуртом Pussy Riot (трьох його учасниць заарештували позаторік за виступ у московському храмі Христа-Спасителя з піснею "Богородица, Путина прогони". – "Країна"). Влада з православною церквою нагло вдерлися на територію мистецтва. ­Показали, що готові робити показові каральні процеси, щоб усі замовкли. Якби не той суд, не певен, що вдався би до акції. Хоча це сталося з незнайомими мені людьми.

Спершу вирішив просто вийти з плакатом: "Гурт Pussy Riot переграв знамениту акцію Ісуса Христа". Площу перед Казанським собором обрав не випадково. Є фотографія, на якій Володимир Путін 1989 року там керує затриманням мирних людей. Тоді біля собору відбувався якийсь несанкціонований мітинг. Путін на знімку у смішній лижній шапці показує пальцем, кого затримати. А міліція валить людей на землю. Путін такий і лишився. Тільки масштаби арештів збільшилися.

Прокручував свою акцію подумки. Зрозумів, що обов'язково відвезуть у відділок і розпитуватимуть. Так не хотілося нікому нічого пояснювати, що виникла ідея зашити рот. До того ж, це – метафора: влада хоче, щоб ми всі мовчали.

"ТУША", 3 травня 2013 року

ГОЛИМ ЗАЛІЗ У МОТОК КОЛЮЧОГО ДРОТУ. Це була технічно складна акція. ­Місцем обрав будівлю Законодавчих зборів у Санкт-­Петербурзі. Там цілодобова охорона, камери спостереження, тому тренувався вдома швидко залазити в моток дроту – рахунок ішов на секунди. Приїхали до місця машиною, потім із-за рогу вулиці мене у дроті несли метрів 30 четверо друзів, тоді поклали. Боляче було, коли репетирував удома. Під час акції більше думаєш про те, де зараз поліція, ніж про біль. Пролежав хвилин 20, потім поліцейські розрізали дріт садовими ножицями.

"ФІКСАЦІЯ", 10 листопада 2013 року

ПРИБИВ СВОЮ МОШОНКУ ДО БРУКІВКИ НА КРАСНІЙ ПЛОЩІ. Акція мала показати апатію, байдужість суспільства Росії. Влада створила такі умови, що люди самі себе тримають за яйця. Сидять у пустелі, викладеній бруківкою. Дата невипадкова: 10 листопада – День співробітників внутрішніх органів. Цю акцію журналісти називають найскандальнішою. Цей факт показує міру внутрішньої несвободи: люди досі вважають, що будь-яка розмова про геніталії – непристойна.

Обрав місце посеред Красної площі. Та коли приїхав напередодні акції, виявилося, майже вся площа зайнята – будували ковзанку. Довелося шукати інше місце. Це ускладнило завдання, бо збільшився потік людей. Отже, треба було все зробити швидше. Ніщо так не привертає увагу, як людина, що роздягається посеред вулиці. Тому мав одяг, який можна зняти одним рухом. Довгий плащ купив на барахолці, штани змайстрував сам: до високих гетрів пришив холоші. Знизу виглядало, ніби я у штанях. А під плащем пах був голий. Присів, ніби зав'язую шнурки.

Щоб прибити себе до бруківки знадобилося два удари. Першим пробив шкіру мошонки, другим загнав цвях – двохсотку – між двох каменів. У кувалді спиляв ручку, щоб помістилася в сумку.

За кілька секунд зірвав із себе одяг, запхав у рюкзак і відштовхнув від себе. ­Таким чином я наче з'явився одразу голий і прибитий на площі. За 20 метрів стояли поліцейські машини. Зробив це в них під носом та ще й у їх свято. Після акції журналісти Life News написали, що я скоїв спробу самогубства, а це галузь психіатрії. Четверо психіатрів засвідчили, що я – нормальний. Тоді ж відкрили кримінальну справу про хуліганство. За нею сиділи дівчата з Pussy Riot. Могли дати п'ять років тюрми.

Під час допиту записував слідчого на диктофон. Примусив говорити його про ­мистецтво – вийшли цікаві інтерв'ю: слідчий називав себе художником юстиції, казав, що збирається звільнитися з органів. Пізніше так і зробив, і не з'явився на слухання моєї справи.

"СВОБОДА", 23 лютого 2014 року

МАЙДАН У КИЄВІ ПЕРЕМАГАВ, А В РОСІЇ ВСІ НАВПЕРЕБІЙ ГОВОРИЛИ, ЩО В НАС ТАКОГО НЕ МОЖЕ БУТИ. Тому вирішив: Майдан буде в Петербурзі, хоч і символічний. О восьмій ранку на День захисника вітчизни ми підпалили шини біля храму Спаса-на-Крові. Обрав це місце, бо 1881-го народовольці недалеко від храму здійснили успішний напад на імператора Олександра?II. Він жорстоко придушував повстання в Україні, Польщі, Чечні. Тож це місце – символ невеликої перемоги над імперським шовінізмом, бо імператора таки вбили, хоча імперія залишилася.

До нашої акції не долучився жоден перехожий. Їх вистачило лише на те, щоб викликати пожежників і поліцію. Пожежники прибули за 15 хвилин. Зрозумів, що росіяни навчилися краще гасити, ніж запалювати. Багато з учасників акції виїхали з Росії.

У грудні 2013 року провів на київському Майдані 20 днів. Зрозумів, що різниця між українцями й росіянами – у готовності діяти. Люди вийшли й почали говорити з владою на рівних. Росіяни ж дозволяють тримати себе у страху. Думаю, в Україні мої акції нікого не дивують, бо ви не боїтеся ідей.

Зараз ви читаєте новину «Четверо психіатрів засвідчили, що я – нормальний». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 35413
Голосування Які умови миру і зупинення війни для вас прийнятні
  • Відмова від Донбасу, але вивід військ РФ з усіх інших територій
  • Замороження питання Криму на 10-15 років
  • Відмова від Криму і Донбасу за умови надання гарантій безпеки від Заходу щодо всіх інших територій
  • Зупинка війни по нинішній лінії фронту
  • Лише повне відведення військ РФ до кордонів 1991-го
  • Ваш варіант
Переглянути