Іспанські архітектори Алехандро дель Кастійо та Вероніка Санчез прогулялися Контрактовою площею в Києві та поміркували, як зробити її зручнішою
Алехандро: Ця площа – красива, тут є дерева і старі будинки. Вона може бути комфортною для пішоходів, але зараз зручніша для авто.
Архітектура має сенс тільки тоді, коли служить людям. Однак городяни завжди опиняються на останній сходинці інтересів. Наперед виходять машини, бізнес, розваги, політика. Кияни мусять зрозуміти, що місто належить їм. Вони можуть бути його співтворцями. Мають сформулювати свої вимоги і залучити фахівців, які здатні їх втілити.
Можу уявити Контрактову площу в первісному вигляді, але зараз око наштовхується на написи Domino's, "Сільпо" і таке інше. Реклама у вас досить агресивна, – Алехандро повертається у бік вул. Сагайдачного. – Ви не бачите вулиці, а тільки розтяжки з рекламою. В Іспанії маємо норми для вивісок: над першим поверхом є відведене місце для лого, назви магазину. Власник не має права робити його більшим, ніж дозволено. Таким чином вивіски не псують вигляд будинку. У деяких регіонах на півночі вивіски у громадських місцях виконані однаковим шрифтом – це впорядковує вигляд вулиці.
Вероніка: Ми майже в центрі міста, але площа запруджена машинами, вони навіть на пішохідній частині. Тут є красиві будинки, – показує на дзвіницю Свято-Катерининського монастиря. – Але парковка посеред площі відділяє їх від людей, псує вигляд. Будівлі, дороги, машини, паркани – це все створює перешкоди для пішоходів.
Церква – дуже красива. Однак біля неї автомобілі прямо на пішохідній зоні, – підходимо до храму Успіння Богородиці Пирогощі. – Для туристів це місце зіпсоване. Чому люди не дбають про цю церкву? Дбати – це берегти не тільки будівлю, а й поважати простір навколо. Зараз від нього виграють п'ятеро водіїв, які тут припаркувалися. Решта жителів міста – упосліджені.
Алехандро: Ця будівля, – показує на Гостинний двір, обнесений зеленим парканом, – ділить площу навпіл. Маємо подібний приклад: будівля майже в центрі Мадрида, у старому районі Лавап'єс. Він нагадує Поділ – вузькі вулички, старі будинки. Колись то була велика тютюнова фабрика – Tabacalera. Її давно закрили, і влада хотіла зробити якийсь музей. Місце величезне – 50 тисяч квадратних метрів. Після економічної кризи проект зупинився, бо не було грошей. Тож мадридці просто зайняли будівлю і створили там "Банк часу". Поліція виганяла звідти людей, але ті приходили знову. Місце стало культурно привабливе. Після кількох років боротьби влада мусила дати дозвіл на використання будівлі. Зараз там організовують виставки, концерти, працюють із деревом, металом, глиною – для цього є обладнання.
Вероніка: Задоволеним залишився навіть власник будівлі: доти вона стояла і розвалювалася, потрібні були гроші на реконструкцію. А люди самі полагодили дах, провели електрику.
Алехандро: Зараз Tabacalera – культурна точка в центрі Мадрида. Гостинний двір може стати чимось подібним.
Вероніка: Який красивий фонтан, – стоїмо біля Самсона, XVIII століття. – Ще одне історичне місце тут, але воно колонізоване вуличним кафе. І знову машини. Не розумію навіть – стою на дорозі чи на пішохідній частині.
Алехандро: З цієї пам'ятки історії тільки власник кафе має зиск. Це місце повинно належати всім, не лише йому. Можливо, ресторатору було б вигідніше, щоб із пащі лева лилося пиво. Але ж не можна окремим людям дозволяти приватизувати історичне місце.
У Києві нам одразу сказали, що найгостріша проблема міста – це кіоски. На Контрактовій площі це добре видно. Їх власники – хороші архітектори: знають, де поставити ятку, щоб отримати прибуток. Ідете алеєю і просто врізаєтесь у кіоск: він перегороджує дорогу.
Вероніка: Я знаю, що станція метро десь там, але не бачу її: переді мною – чотири кіоски. Усі вони заважають пішоходам.
Алехандро: Кіоски стоять дуже хаотично і заважають пересуванню. В Іспанії є стара традиція маленьких крамниць на перших поверхах будівель, вони не виходять на пішохідну зону. Але маємо проблему з базарами. Вони все частіше перетворюються на торговельні центри.
По Контрактовій площі важко гуляти. Не уявляю, як тут може пересуватися людина у візку. Машини, бордюри, кіоски, рекламні щити – для неї це справжнє ралі.
Контрактова площа – це брудний базар і дешева пивничка
Навесні Гостинний двір повернули у власність Києва. 2011-го будівлю викреслили зі списку пам'яток архітектури України. Згодом мали перетворити на торговельний центр зі скляним дахом, а значну частину Контрактової площі – на автомобільну стоянку. Кияни на півроку "окупували" Гостинний двір. Там проводили концерти, кінопокази, лекції. Взимку активістів вигнали забудовники, яких пов'язують із сім'єю колишнього президента Януковича. Реконструкцію не закінчили – будівля стоїть із розібраним дахом і розбитими стінами. Чим може стати Гостинний двір, розповідає екскурсовод і дослідниця Києва Владислава Осьмак, 45 років
Гостинний двір – невидимка для киян. Протягом багатьох років ним мало хто користувався. За винятком театру, бібліотеки й кав'ярні "Полонез", там не було нічого помітного. Внутрішній двір став зачинений до позаминулого літа. На моїй пам'яті використовували його тільки двічі. На 110-річний ювілей Михайла Булгакова – показували вистави, була ніч читань його творів. А якось організували ярмарок промислових товарів.
Зараз кажуть: туди треба повернути магазини. Гостинний двір у Санкт-Петербурзі працює як торговельні ряди, так само – знамените Сукенніце у Кракові. Але тамтешня інфраструктура приваблює шалену кількість людей. Магазини продають красиві речі, а не непотріб. Торгівля в Гостинному дворі мені видається сумнівною: криза, купівельна спроможність упала, маємо затягнути паски. Якщо будуть магазини класу люкс – Гостинний стоятиме напівпорожній. Те саме станеться, якщо зробити його типовим торговельно-розважальним центром.
Контрактова площа просторово розшарпана. Гостинний двір розбиває її на дві частини. У сквериках по обидва боки можна іноді посидіти, частіше – постояти. Весь вільний простір площі зайнятий парковкою. Рішення щодо Гостинного невідривно пов'язане з питанням, якою має бути Контрактова площа. Він може потягнути на себе людей і підняти простір на якісно вищий рівень або навпаки – тоді площа остаточно деградує. Сьогодні Контрактова – це брудний базар і дешева пивничка. Хоча має великий туристичний потенціал. Зробити її привабливою можна швидко й недорого.
Киянам хочеться залишити дворик Гостинного відкритим. Архітектори кажуть: це – найпростіший, але не найкращий вихід. Усі опади проходять крізь ґрунт і фундамент промокає. Будівлю треба рятувати фізично вже зараз. Давайте помріємо: спорудити розсувний дах. Тоді всередині двору можна буде зробити сад скульптур, тимчасові мистецькі виставки, організовувати театральні вистави. Цей простір ідеальний для оперного співу, там природна акустика. Внутрішній простір Гостинного двору захищений від зовнішніх шумів, затишний, там багато неба – це мікросанаторій посеред загазованого Подолу. Звичайно, розсувний дах – дуже дороге рішення. Але якщо збудувати скляний, акустика і шарм місця зникнуть.
3 
35413
Коментарі