З 11 по 22 травня у Франції тривав 69-й Каннський кінофестиваль. Головний приз – "Золоту пальмову гілку" – отримала картина "Я, Деніел Блейк" британського режисера Кена Лоуча. Українські кінознавці, що побували цього року в Каннах, розповідають про найцікавіші стрічки основної конкурсної програми
Андрій АЛФЕРОВ, 39 років, кінокритик
"Тоні Ердманн", режисер Марен Ед, Німеччина
– Зазвичай німці не вміють жартувати. Вони занадто серйозні. Але режисерці Марен Ед вдалося заговорити до глядача універсальною мовою гумору. На жодному фільмі каннської програми так не сміялись і не плакали, як на "Тоні Ердманні". Це блискуча трагікомедія.
Головну роль виконує австрійський актор Петер Сімонішек. Його герой постійно перевтілюється за допомогою перуки, одягу. Він – самотній батько одинокої 30-річної бізнес-леді. Емоційно чоловік почувається молодшим за свою дочку. Вона живе за розкладом людини, якій за 60. А він у 60 почувається, наче йому 18. Він втілює рок-н-рол, вона – консерватизм. Батько навчає її жартувати, сміятися, нагадує, що життя – одне і надто коротке, аби його витрачати на кар'єру й політкоректність.
Головний посил режисерки: у час високих технологій люди відгороджуються одне від одного сучасними приладами, справами, проблемами. Стосунки обриваються і виникає відчуття самотності. Та коли хочеться плакати, герої Марен Ед вдаються до самоіронії, знаходять сили на сміх. Цим рятують себе і дарують теплі емоції іншим.
Анна КОРЯГІНА, 25 років, культурний менеджер, студентка університету "Париж X – Нантер"
"Тихе болото", режисер Брюно Дюмон, Франція
– Дія цієї гротескної комедії відбувається на початку ХХ століття на Півночі Франції. До заможної родини, яка живе у великому будинку, приїздить гостя – героїня Жюльєтт Бінош. Одна з її доньок закохується в місцевого хлопця з родини Малют. Довкола їхнього підліткового кохання і розгортається сюжет фільму. Його химерність у тому, що родина Малют – людожери, які належать до низів суспільства і контрастують зі шляхетними й багатими друзями закоханої дівчини та її матері. Тема канібалізму шокує, але це – не фільм жахів. Під час каннського показу глядачі не припиняли сміятися. Режисер знущається з поділеного на різні верстви суспільства, пропонує людям бути простішими. Актори грають блискуче, особливо Жюльєтт Бінош і Валерія Клоні-Тодескі.
Катерина СЛІПЧЕНКО, 50 років, кінокритик
"Клієнт", режисер Асгар Фархаді, Іран
– Цей фільм додали до конкурсної програми за день до початку фестивалю.
У центрі сюжету – подружжя-новосели. Вони не знають, що раніше в помешканні жила підозріла жінка. Незабаром до квартири вдирається злодій і нападає на героїню. Чоловік підозрює, що його дружину з кимось переплутали. Починає розслідувати справу і знаходить кривдника. Виявилось, той переплутав нову квартирантку з повією. І панічно боїться, що про це довідається його родина. Головні герої по-різному ставляться до нападника: жертва проти, аби розповідати про темне минуле його родині, а її чоловік – за.
З епізодів про участь подружжя в аматорській театральній постановці дізнаємося цікаві подробиці. Жінки перед виходом на сцену одягають спочатку хіджаб, а потім – сценічні костюми. Одну з акторок просять вийти в самому хіджабі, але вона відмовляється й каже: "Я без одягу". Добре передано атмосферу повсякденного життя в теперішньому Ірані.
Денис ІВАНОВ, 37 років, генеральний директор компанії "Артхаус Трафік"
"Наймичка", режисер Пак Чхан-Ук, Південна Корея
– Стрічка нагадує експериментальний комікс. Детективний сюжет складається з трьох новел. Дія "Наймички" відбувається в Кореї під час японської окупації. Героїня та її друг наживаються на заможних родинах, замітаючи сліди своїх злочинів. За черговим задумом шахраїв, дівчина поселяється у будинку багатіїв як служниця. Вона має пограбувати дім, завоювавши довіру власниці та її дядька-тирана. Але "служниця" має давні почуття до господині. На її спільника чекає складне випробування. Несподівана друга частина фільму, де режисер повертає сюжет у найменш очікуваний для глядача спосіб.
Мар'яна ЛИТВИНОВА, 23 роки, режисерка, учасниця позаконкурсної програми Каннського фестивалю
"Бакалавр", режисер Крістіан Мунджіу, Румунія
– Події цієї сімейної драми розгортаються у трансільванському містечку, де всі одне одного знають. Головний герой Ромео працює в лікарні. Його дочка Еліза мріє виїхати на навчання за кордон, щойно закінчить школу. Дівчина отримає стипендію у британському університеті. Залишається скласти випускні іспити. Проте за день до перших тестів Еліза стає жертвою зґвалтування. Після цього в її житті починається чорна смуга. Дівчина не знає, як жити далі, щоб не зганьбитися перед родиною і всім містом. Тим часом її батьки близькі до розриву стосунків. Це ще більше загострює напруження.
Герої Крістіана Мунджіу говорять простою мовою, часом навіть із лайкою. Але звучить це не грубо, а доволі кумедно.
Дмитро ДЕСЯТЕРИК, 52 роки, кінокритик
"Патерсон", режисер Джим Джармуш, США
– У Каннах на цей фільм очікували з нетерпінням. Джармуш має культовий статус і кожна його стрічка – це подія. На екрані бачимо тиждень з життя водія автобуса. Щодня він прокидається, йде на роботу, повертається додому.
У головній ролі знявся Адам Драйвер, чиє прізвище перекладається з англійської як "водій". А ім'я героя – Патерсон – таке ж, як назва його містечка.
Водій автобуса складає вірші та записує їх у зошит, який завжди має при собі. Про його талант знає лише подруга – її роль виконала іранська акторка Голшіфте Фарагані. Вона вмовляє Патерсона опублікувати свої поезії. Однак той не піддається.
Поетами виявляються й інші персонажі стрічки, де кожна епізодична роль чимось запам'ятовується, ніхто не виглядає другорядним. Навіть тварини стають чудовими акторами. Бульдог Марвін зіграв улюбленця Патерсона, з яким той щовечора ходив у бар. Після зйомок собаки не стало. У Каннах Марвіну присудили приз Palm Dog – спеціальну премію для собак-кіноакторів.
Вірші для фільму Джармушу подарував його знайомий поет Рон Падгетт. Деякі тексти були вже видані, решта – написані спеціально для картини.
6 
35413
Коментарі