Наступ невідворотний. Про це свідчить і стягування ворожої техніки, й артпідготовка по всіх напрямках. Не думаю, що хтось піде на Київ прямо зараз. Противнику потрібні опорні стратегічні пункти і нові аргументи на переговорах. Думаю, вирішальним моментом стане можливий відвід нашої техніки згідно з угодою Нормандської четвірки (22 січня на переговорах у "нормандському" форматі, тобто за участі Росії, України, Німеччини та Франції, було домовлено про відведення сторонами важкого озброєння. — "ГПУ"). Впевнений, що президент це розуміє, тому або:
1. Відведення не буде.
2. Відведення буде для того, щоб Росія ще більше загрузла на Донбасі, почався новий виток санкцій проти неї і поставки зброї нам.
Я схиляюся до другого варіанта. Чому? Росії нині бракує сил для повномасштабного наступу. Нам потрібен цей новий виток санкцій, час для мобілізації, підготовки армії, отримання летального озброєння, яким ще треба навчитися користуватися, і кредит від МВФ, який вже пообіцяли дати. А потім можна й воєнний стан запроваджувати.
Упевнений, що президент спільно з усім аналітичним інститутом НАТО (не дарма ж вони до нас 21 січня делегацію надсилали) розглянули й інші варіанти, включаючи перший. Тому ми почули заяву Порошенка про готовність ввести воєнний стан у разі порушення домовленостей.
Що робити нам. Чоловіки мають зайти у військкомат і дізнатися, чи перебувають вони на обліку, чи не забули їх. Щодня зазирати в поштову скриньку — чи не прийшла повістка. Якщо так, то негайно збирайтеся і в "учебку". Повірте, краще воювати у складі злагодженого підрозділу. Більше шансів вижити. Мене особисто не приваблює перспектива загинути в тролейбусі. Поки ще немає війни з авіацією і ракетами дальньої дії, ти можеш спокійно потренуватися, вирішивши проблеми з документами на роботі, в банку. Зарплата збережеться, кредит заморозять — це по закону. Але краще все зробити до воєнного стану. Повірте.
Жінки. Змиріться. Просто прийміть факт і починайте з ним жити. Нас можуть забрати, та ми й самі мусимо піти. Це обов'язок чоловіка — захищати сім'ю. І запам'ятайте: під час війни гинуть набагато більше мирних жителів, ніж військових. Це факт. Відправляючи чоловіка або сина до армії, ви, хоч як це парадоксально, даєте йому шанс на виживання. Тож, любі жінки, шукайте перший-ліпший волонтерський центр і дізнайтеся, чим ви можете допомогти. Підтримуючи армію, ви підтримуєте чоловіка, сина, батька.
Можна довго сперечатися, буде чи ні повномасштабний наступ на Київ. Я скажу так: війна йде повним ходом.
Із запису у "Фейсбуці", 22 січня, об 11.31
3 
35413
Коментарі