У Криму пережили перший місяць окупації

 

Уже місяць частина української території перебуває під іноземною владою. Політики закликають, аби держава не полишала своїх кримських громадян до звільнення півострова.

18 березня, через два дні після "референдуму під дулами автома­тів" у Криму, російський президент Володимир Путін підписав указ про визнання півострова частиною РФ. Після чого багато наших співгромадян опинилися у невизначеному становищі — фактично під керівництвом військової хунти. За цей місяць Україна остаточно визначилася щодо своєї позиції — вважати Крим окупованим, але українським. Зокрема, закон "Про забезпечення прав і свобод громадян на тимчасово окупованій території України", ухвалений Верховною Радою 15 квітня, не визнає примусового отримання громадянами України російського громадянства та гарантує кримчанам їхні майнові права за українським законодавством.

Хоча більшість населення Криму поки що залишається на півострові, чимало громадян вирішили піти з окупованої території. Вирішувати проблеми біженців узялися активні українці, які звернулися із конкретними пропозиціями стосовно побутових питань.

Так, у Київському координаційному центрі для допомоги біженцям із Криму зареєструвалося 1566 людей. Це жителі півострова, що тимчасово переїхали до Києва та Київської області. Останніми днями прибуття нових людей дещо вповільнилося — тепер ідеться про 20–30 осіб на добу проти кількохсот у перші дні окупації.

— 520 громадян України з окупованого Криму отримали тимчасове житло, — розповідає Наталія Бєлявська, головний спеціаліст департаменту соціальної політики Київської міськдержадміністрації.

Окрім житла, серед типових проблем, що їх вирішують у Координаційному центрі, — пошук місць у дитячих садках і школах, роботи для біженців та питання щодо нарахування пенсій. Також — розблокування банківських карток і рахунків, аби люди могли скористатися своїми заощадженнями. Це, втім, більше залежить від позиції конкретного банку, ніж діяльності Координаційного центру.

Про вирішення таких проблем говорив цього тижня голова Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Олег Тягнибок. Він заявив про необхідність ухвалення державної програми інтеграції кримчан в українське суспільство. Адже закон від 15 квітня розглядає досить загальні питання, і коли йдеться про конкретні потреби значної частини українців, лише його недостатньо. Тому доречною є ідея напрацювання системи, яка дасть змогу жителям півострова мати рівні з іншими українцями права та можливості — для збереження їх як частини нації.

— Ми не залишимо українців Криму на поталу окупантам. Усіх жителів півострова, які збережуть українські паспорти, вважатимуть нашими громадянами. Україна не визнає законним жодне рішення окупаційної адміністрації, зокрема щодо зміни прав власності, та захищатиме майнові права наших громадян. Ухвалення закону є тільки першим важливим кроком у напрямку збереження їхньої єдності з Україною, адже російські окупанти масово порушують права українських громадян, — розповідає Тягнибок. Зауважує, що Україна підтверджує свої зобов'язання перед кримчанами щодо пенсій та соціальної допомоги — за умови, якщо вони відмовилися від таких виплат із боку Росії.

Видається, що системні ініціативи з кримського питання ще довго будуть актуальні. Як і будь-який окупант, Росія колись залишить українські території, але станеться це, певно, не найближчими днями.

Так, політолог Володимир Фесенко прогнозує два варіанти повернення Криму Україні. Перший полягає в розпаді Російської Федерації внаслідок відокремлення від неї таких небезпечних з точки зору сепаратистських настроїв територій, як Дагестан, Інгушетія, Курильські острови — через претензії Японії, тощо. Другий варіант — проведення реформ і покращення економічного становища нашої держави.

— Якщо Україна продемонструє здатність до ефективних економічних, соціальних і політичних перетворень, це буде добрим прикладом для Криму. Місцеве населення замислиться — може, припустилися серйозної помилки і ситуацію можна переграти? — каже Фесенко.

×