Два тижні в мого хом'ячка істерика - відчуває, що я пахну собачою шерстю. Сусідка Яна попросила доглянути за її лабрадором, доки вона відпочиватиме в Карпатах. Раніше ключі від Яниної квартири були у свекрухи з поетичним ім'ям Роксолана. Правда, характером свекруха мало подібна на сердешну героїню твору Павла Загребельного.

- За час нашої відпустки свекруха переставляє всі меблі у квартирі, - бідкалася сусідка. - На кухні розкладає в'язані гачком серветки. Купує герані, яких я терпіти не можу. Жаліється чоловікові, що вигребла вагон сміття, хоча я постійно прибираю. Останній раз поміняла у вітальні штори. Замість рулонних, за 8 тисяч гривень, повісила тюль з органзи кольору "вирвиоко".

Яна тюль зняла і спересердя змінила замки на вхідних дверях. Цього вже не стерпів чоловік. Сім'я розпалася б, але хтось порадив сходити до психолога. Вибирали дорогого, з дипломами й офісом у центрі Києва. Психологом виявилася жіночка під 60 у в'язаній гачком жилетці. Яна плакала в ту жилетку з півгодини, доки почула таке:

Тюль зняла і змінила замки на вхідних дверях

- Ви змагаєтеся зі свекрухою за першість. Подякуйте їй, що сидить із вашим псом.

- Я дякую, - виправдовувалася Яна. - От недавно масажер їй купили. Я і два купила б, якби вона не рилася в нашій білизні.

- Ви, невістки, всі однакові, - зітхнула психолог. - Як своїй подарувала нормальні труси. Такі, щоб усю попу прикривали. А вона знаєте, що сказала? Що одягне їх на мій похорон.

До кінця прийому моя сусідка слухала розповідь психолога про її невдячну невістку. Потім прийшла додому і віддала мені ключі від квартири. Після того я чи не щодня маю "приємність" бачити пані Роксолану. Вона заходить до мене в квартиру під приводом "як там наш песик?" По-хазяйськи роззирається і зауважує:

- На телевизоре хорошо будет смотреться салфеточка. Скатерть надо поменять на зеленую. А это что? Хомячек? Фу, какая гадость эти мыши!

×